Вербалізація концепту Україна в українському художньому дискурсі

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2016. У дисертації вперше в сучасному українському мовознавстві здійснено комплексний структурно-когнітивний аналіз концепту УКРАЇНА. Основою повного концептуально-семантичного осмислення досліджуваного концепту є ґрунтовна порівняльно-історична інтерпретація енциклопедичного, фольклорного та художнього (зокрема поетичного) дискурсів щодо виявлення архетипних, прототипних, стереотипних, символічних, асоціативних значень; парадигматичних, епідигматичних, синтагматичних відношень у структурній системі концепту УКРАЇНА. У дослідженні доведено твердження про концепт УКРАЇНА як багатоаспектну, поліфункційну, ієрархічну структуру. Підтверджено зв’язок способів лексичних номінацій із позамовною дійсністю, з її відображенням у ментальному вияві українського етносу. Обґрунтовано динамічну природу концепту, його складну структуру, що включає понятійний, образно-асоціативно-перцептивний та ціннісний (валоративний) складники, які зорганізовані за польовим принципом. Здійснено концептуальний аналіз словниково-енциклопедичного, фольклорного та поетичного дискурсів, у яких об’єктивовано семантико-когнітивні компоненти концепту «Україна».

Thesis for Candidate Degree in Philology: Speciality 10.02.01 – Ukrainian language. National Pedagogical Dragomanov University. – Kyiv, 2016. The author provided the first in modern Ukrainian linguistics analysis of the concept “Ukraine”. The substantive comparative-historical interpretation of encyclopedic, folkloric and belles-lettres (including poetic) discourses aimed at determining archetypical, prototypical, stereotypical, symbolical, connotative meanings and syntagmatic, paradigmatic, epidigmatic relations in structural system of the concept “Ukraine” forms the basis of its full conceptual and semantic understanding. The study demonstrated that the concept “Ukraine” is a multifaceted, polyfunctional and hierarchical structure. The structure of the concept (and its components) confirms a connection between lexical nomination methods and extralinguistic reality, its reflection in Ukrainian mentality. The author justified the dynamic nature of the concept, its complex structure, which includes notional, figurative-connotative-perceptive and value components. The concept analysis of lexical and encyclopedic discourse revealed that the concept “Ukraine” is relevant to native Ukrainian speakers and belongs to socio-political, geographical, ideological and cultural concepts, considering the main areas of its most common verbalization and actualization. The core of the nominative field of the concept “Ukraine” is a general use ethnotoponym and culturally significant concept. The concept analysis confirmed that the name under which an ethnos creates its own history is a reflection of certain national consciousness and national ideas. The author described results of the analysis of concept representation in folkloric discourse aimed at establishing constant and variable components of the concept “Ukraine”. The creative work of the Prague School representatives was based on folk literature, because they considered it a token of immigrants’ belonging to Ukraine. The analysis revealed that the Prague School representatives significantly enriched the structure of the concept “Ukraine” with new components, given traditionalism and historicity peculiar to their creative work. It was identified that in poetical discourse of the Prague School representatives the cognitive-semantic space of the concept “Ukraine” is based on creative-selective approach to the past and present that builds a strong semantic framework, which supports continuity of the meanings of Ukraine’s historical existence and emphasizes the associative component – a right to liberty and heroic past. The ideologemes based on value component of the concept “Ukraine”, namely “Ukraine as the highest value, sanctity”, “Ukraine as a plentiful land”, “Ukraine as hell, a dependent country”, form the core of the discursive expansion of the concept’s cognitive features and their objectification in poetic and folkloric discourses. The study confirmed that specific features of the cognitive elaboration of the concept “Ukraine” by the Prague School representatives include: productive and unifying generalization of the “national cultural tradition” (Ancient Rus, Motherland, Ukrainian culture, faith, spirituality, patriotism, rebirth, Wise, Doroshenko, Khmelnytskyi, Shevchenko etc.) and “optimistic pessimism” in representation of the present: state, nation, struggle, immigration etc.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 – украинский язык. Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова. – Киев, 2016. В диссертации впервые в современной украинской лингвистике проведен всесторонний структурно-когнитивный анализ концепта УКРАИНА. Основой полного концептуально-семантического изучения концепта является фундаментальная сравнительно-историческая интерпретация энциклопедического, фольклорного и художественного (поэтического) дискурсов, направленная на определение архетипных, прототипных, стереотипных, символических, ассоциативных значений; парадигматических, эпидигматических, синтагматических отношений в структурной системе концепта УКРАИНА. В исследовании доказано, что концепт УКРАИНА – многоаспектная, полифункциональная, иерархическая структура. Подтверждена связь способов лексической номинации с внеязыковой действительностью, с ее отображением в ментальном выражении украинского этноса. Определена динамичная природа концепта, его сложная структура, объединяющая понятийную, образно-ассоциативно-перцептивную и ценностную (валоративную) составляющие, распределённые по полевому принципу. Проведен комплексный анализ объективированных семантико-когнитивных компонентов концепта УКРАИНА в словарно-энциклопедическом, фольклорном и поэтическом дискурсе.