У статті порушено проблему пріоритетности націєтвірної
функції мови в сучасному мовознавстві. Націєтвірну функцію мови розглянуто на прикладі мовно-політичного світогляду видатних мислителів Івана Франка та Івана Пулюя, які, попри гостру полеміку в оцінці перекладу Біблії українською мовою 1903 року, незалежно один від одного трактували мову як основу нації та держави. Проблематику подано на основі аналізу мовознавчих, суспільно-політичних статей та
епістолярної спадщини видатних мислителів.
This article has raised the issue of priority ranking of the language
nation-forming function in modern linguistics. Nation-forming function of language has been examined by the example o f language and political ideology of prominent thinkers Ivan Franko and Ivan Puliui, which despite bitter dispute in the assessment of the Ukrainian language translation of the Bible in 1903, had independently o f each other interpreted language as the foundation of the nation and the state. Problems have been presented by analyzing the linguistic, socio-political articles and epistolary heritage of prominent thinkers.
