Цифровий репозитарій
Українського державного університету
імені Михайла Драгоманова

Родинне спілкування як чинник комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільника

ISSN: 2310-8290

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Михальська, Світлана Анатоліївна
dc.date.accessioned 2016-06-07T07:51:11Z
dc.date.available 2016-06-07T07:51:11Z
dc.date.issued 2010
dc.identifier.citation Михальська С. А. Родинне спілкування як чинник комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільника : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / С. А. Михальська ; керівник роботи В. У. Кузьменко ; Нац пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2010. - 20 с. ua
dc.identifier.uri http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/10284
dc.description.abstract Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню та експериментальному вивченню особливостей родинного спілкування як чинника комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей молодшого і старшого дошкільного віку. Виділені компоненти комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільника (мовленнєвий розвиток за фонетико-фонематичним, синтаксичним, семантичним критеріями; комунікативний розвиток дитини у спілкуванні з батьками та однолітками); визначено рівні (високий, середній та низький) комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільника та типи родинного спілкування (гармонійний, ліберальний, авторитарний, індиферентний, негармонійний). Встановлено взаємозв’язок між типом родинного спілкування та рівнем комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільника. Доведено, що система формувальної роботи, спрямована на покращення типу родинного спілкування, позитивно впливає на комунікативно-мовленнєвий розвиток дошкільників. Визначено, що успішний комунікативно-мовленнєвий розвиток дошкільників відбувається завдяки встановленню контакту і довірливих стосунків батьків з дітьми, формуванню у дітей потреби в мовному спілкуванні, виконанні спільних завдань із батьками, гармонізації типу сімейного спілкування. ua
dc.description.abstract Диссертационное исследование посвящено изучению особенностей коммуникативно-речевого развития детей дошкольного возраста. Произведен научный анализ теоретических подходов к изучению проблемы, исследованы особенности коммуникативно-речевого развития на этапе дошкольного детства и типы семейного общения; выделены факторы и критерии, способствующие коммуникативно-речевому развитию дошкольника. В работе проанализированы научно-теоретические подходы к изучению особенностей общения и коммуникативно-речевого развития дошкольника. Изучение психологических исследований показало, что общение со взрослыми является главным фактором психического развития ребенка с момента рождения в течение первых семи лет его жизни, поэтому нарушение семейного общения – одна из наиболее актуальных проблем семей. Основными психологическими условиями успешного развития у ребенка коммуникативных умений и формирования у него культуры речевого общения являются особенности коммуникативно-речевого развития, потребности, которые его мотивируют, специфика семейного общения. Доказано, что общение со взрослыми является ведущим фактором психического развития ребенка. Привлечение ребенка к речевому общению со взрослыми позитивно влияет на развитие его коммуникативных и речевых возможностей. В работе представлены результаты эмпирического исследования типов семейного общения и коммуникативно-речевого развития дошкольников, на основе которых выделены следующие компоненты: речевое развитие (по фонетико-фонематическим, синтаксическим и семантическим критериям), коммуникативное развитие ребенка во время общения с родителями (по типу и мотивам общению с родителями, отношению к родителям и ожиданиям от общения с ними, культуре общения) и ровесниками (по коммуникативным умениям, критериям выбора партнера для общения, культуры общения). Фактором коммуникативно-речевого развития дошкольников является семейное общение с ребенком (отношение к ребенку взрослых, тип семейного общения, невербальное общение). На основании выделенных критериев и их показателей было выделено пять типов семейного общения (гармоничный, либеральный, авторитарный, индифферентный, негармоничный) и три уровня коммуникативно-речевого развития дошкольников (высокий, средний, низкий). Определена взаимосвязь уровня коммуникативно-речевого развития дошкольников и типа семейного общения. Обоснована, разработана и апробирована комплексная система работы, направленная на улучшение семейного общения ребенка дошкольного возраста, а следовательно, и его коммуникативно-речевое развитие, которая состоит из семинара-тренинга с родителями и коррекционных занятий (которые проводятся совместно с родителями и детьми). Определено, что коммуникативно-речевое развитие дошкольников происходит благодаря следующему: контакту и доверительным отношениям между родителями и детьми, формированию у детей потребности в речевом общении, выполнении совместных заданий с родителями, гармонизации типа семейного общения. В результате экспериментального обучения произошло статистически значимое увеличение количества детей со средним и высоким уровнями и снижение – с низким уровнем коммуникативно-речевого развития дошкольников по всем критериям. Полученные в ходе исследования результаты могут быть использованы при коммуникативно-речевом развитии детей дошкольного возраста, при подготовке учебных пособий, рекомендаций по проблемам дошкольного образования. ua
dc.description.abstract The dissertation is dedicated to theoretical foundation and experimental study of the peculiarities of family communication as a factor of speech development of junior and senior preschool children. The components of preschool child communicative speech development (speech development after phonetic, syntactic, semantic criteria; communicative child development in communication with parents and children of the same age) have been singled out. The levels of a preschool child speech development (high, medium and low) and the types of family communication (harmonious, liberal, authoritarian, indifferent, discordant) have been determined. The connection between the type of family communication and the level of preschool child speech development has been determined. It has been proved that the system of molding work aimed at improving the type of family communication produces a positive impact on communicative preschool child speech development. It has also been determined that the successful communicative speech development of preschool children is due to the establishing proper contact and trustful relationships between parents and children, formation of the children’s necessity in communication, performing common tasks with their parents, and harmonization of the type of family communication. ua
dc.language.iso uk ua
dc.publisher Видавництво НПУ ім. М.П. Драгоманова ua
dc.subject комунікація ua
dc.subject мовлення ua
dc.subject комунікативно-мовленнєвий розвиток ua
dc.subject дошкільний вік ua
dc.subject родинне спілкування ua
dc.subject чинники та критерії комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільників ua
dc.subject коммуникация ua
dc.subject речь ua
dc.subject коммуникативно-речевое развитие ua
dc.subject дошкольный возраст ua
dc.subject семейное общение ua
dc.subject факторы и критерии коммуникативно-речевого развития дошкольников ua
dc.subject communication ua
dc.subject speech ua
dc.subject communicative development ua
dc.subject preschool age ua
dc.subject family communication ua
dc.subject factors and criteria of communicative preschoolers speech development ua
dc.subject.classification 159.922.6:37.018.1 ua
dc.title Родинне спілкування як чинник комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільника ua
dc.type Other ua


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу