DSpace at library NPU Dragomanova » Автореферати та дисертації » Автореферати »

Please use this identifier to cite or link to this item: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/10160
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorПоліщук, Олександр Сергійович-
dc.date.accessioned2016-05-23T08:46:29Z-
dc.date.available2016-05-23T08:46:29Z-
dc.date.issued2015-
dc.identifier.citationПоліщук, Олександр Сергійович. Ціннісні засади колективної дії у сучасному суспільстві: філософський аналіз : автореферат дис. … докт. філософ. наук : 09.00.03 / О. С. Поліщук ; наук. кер. М. І. Бойченко ; М-во освіти і науки України ; Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. - Київ, 2015. - 36 с.ua
dc.identifier.urihttp://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/10160-
dc.description.abstractДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук. Спеціальність 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2016. Філософська теорія колективної дії уможливлює переосмислення засад утворення та змін соціальної структури суспільства як невпинного процесу втрати та відновлення узгодження у взаємодії значної кількості колективних дій, наявних у певному суспільстві. Ціннісні параметри колективної дії виступають, щонайменше, у двох основних соціальних функціях: по-перше, вони виражають підстави ангажованості індивідів колективними діями, тобто виступають у якості основної мотиваційної сили стійкого узгодження індивідами своєї поведінки з іншими індивідами; по-друге, ціннісні параметри колективної дії є важливим чинником її узгодження з іншими колективними діями, що має далекосяжні наслідки – аж до визначення загальної ціннісної налаштованості суспільства і держави у драматичних ситуаціях ціннісного і цивілізаційного вибору. Колективна дія постає як узгоджена соціальна дія значної кількості учасників соціальної комунікації, яких об’єднують спільні цінності. Колективну ідентичність особистість сприймає не як нав’язану ззовні, як сконструйовану за власної участі, адже у процесі соціалізації людина здобуває свою соціальну суб’єктність, а саме шляхом залучення до діяльності колективів як суб’єктів соціальної дії. Колективні дії постають реальною основою нескінченного процесу переструктурування суспільства як сукупності організаційних зусиль з невизначеним кінцевим результатом. Теоретичні можливості соціальної філософії щодо вивчення системних та комунікативних засад становлення сучасної колективної дії розкриваються у основних її пізнавальних завданнях, до яких слід відносити виявлення функціональних, символічних та структурних наслідків втілення ціннісних засад колективної дії.ua
dc.description.abstractThesis for a degree of Doctor of Philosophy, specialty 09.00.03 – social philosophy and philosophy of history. – National Pedagogical M.P.Drahomanov University. – Kyiv, 2016. The philosophical theory of collective activity enables rethinking the principles of formation and change of social structure of the society as a relentless process of loss and recovery of coordination in conjunction of significant amount of collective activities available in a particular society. Value parameters of collective activity serve at least two major social functions: first, they express the reasons of individuals engagement by collective activities, that is, they act as primary motivational force of durable coordination by individuals their behavior with other individuals; secondly, value parameters of collective activity is an important factor of its coordination with other collective activities that has far-reaching consequences – up to determining the total value disposition of the society and the state in dramatic situations of value and civilization choice. Collective activity appears as a coherent social action of a significant number of participants of social communication, united by common values. Collective identity is not perceived by personality as imposed from the outside, or constructed on his or her own participation, because in the process of socialization a man acquires social subjectivity, but namely by engagement to the activity the teams as subjects of social activity. Collective activities become real basis of endless process of society’s restructuring as a set of organizational efforts with uncertain final result. The theoretical possibilities of social philosophy as for the study of the system and the communicative bases of forming modern collective activity have been disclosed in its basic cognitive tasks, to which belong identify of functional, symbolic and structural consequences of implementation of value principles of collective activity.ua
dc.description.abstractДиссертация на соискание ученой степени доктора философских наук. Специальность 09.00.03 – социальная философия и философия истории. Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, Киев, 2016. Философская теория коллективного действия не дает переосмысление основ образования и изменений социальной структуры общества как непрерывного процесса потери и восстановления согласования во взаимодействии значительного количества коллективных действий, имеющихся в данном обществе. Ценностные параметры коллективного действия выступают, по меньшей мере, в двух основных социальных функциях: во- первых, они выражают основания ангажированности индивидов коллективными действиями, то есть выступают в качестве основной мотивационной силы устойчивого согласования индивидами своего поведения с другими индивидами; во-вторых, ценностные параметры коллективного действия являются важным фактором ее согласования с другими коллективными действиями, имеют далеко идущие последствия – вплоть до определения общей ценностной настроенности общества и государства в драматических ситуациях ценностного и цивилизационного выбора. Коллективное действие предстает как согласованное социальное действие значительного количества участников социальной коммуникации, которых объединяют общие ценности. Раскрыт потенциал философского переосмысления коллективизма как принципа определения социальной субъектности, согласно которому свою социальную идентичность личность реализует прежде всего через коллективную идентичность. Коллективную идентичность личность воспринимает не как навязанную извне, а как сконструированную при собственном участии, ведь в процессе социализации человек приобретает свою социальную субъектность, а именно путем привлечения к деятельности коллективов как субъектов социального действия. Коллективные действия выступают как реальная основа бесконечного процесса переструктурирования общества как совокупности организационных усилий с неопределенным конечным результатом. Концептуальные основания взаимного согласования и синтеза результатов отраслевых исследований границ и возможностей развития коллективного действия нуждаются в развитии теории социального действия в рамках системной теории коммуникации. Социально-философски обоснованная системно-коммуникативная версия теории коллективного действия выступает как теоретическая основа для междисциплинарных и трансдисциплинарных исследований коллективного действия. Системно-коммуникативная философская теория коллективного действия согласовывает выполнение своих теоретических и практических задач касательно развития ценностных оснований коллективного действия благодаря сочетанию концептуальных возможностей коммуникативной философии (самореализация личности через самореализацию других личностей в совместной коммуникации), теории социальных систем (конкретное воплощение личностями системных принципов коммуникации в социальных институтах и социальных организациях) и философии социальной культуры (развитие коллективных действий в развертывании многомерности символического пространства культуры). Теоретические возможности социальной философии по изучению системных и коммуникативных оснований становления современного коллективного действия раскрываются в основных ее познавательных задачах, к которым следует относить выявления функциональных, символических и структурных последствий воплощения ценностных оснований коллективного действия. Системно-коммуникативная теория коллективного действия выступает как функциональная теория коллективного действия, как легитимационная основа коллективных действий и как обновленная концепция коллективизма. Демократическое общество возникает под таким углом зрения как достаточно совершенный (из практически возможных) пример организации функционирования политической системы на основе самоорганизации социальных сообществ в субъекты коллективного действия. При этом легитимация отдельных коллективных действий обеспечивается не отдельными социальными институтами или системами, а всей их совокупности – при условии, что они также являются результатом коллективных действий. Источником социального структурирования общества возникает коллективная идентичность, причем каждый член общества, являясь участником различных коллективных действий, выступает как носитель множественной коллективной идентичности.ua
dc.language.isoukua
dc.publisherВид-во НПУ імені М. П. Драгомановаua
dc.subjectколективна діяua
dc.subjectколективна ідентичністьua
dc.subjectколективua
dc.subjectцінностіua
dc.subjectсоціальна діяua
dc.subjectсоціальна комунікаціяua
dc.subjectгромадянське суспільствоua
dc.subjectтолерантністьua
dc.subjectдовіраua
dc.subjectcollective activityua
dc.subjectcollective identityua
dc.subjectcollectiveua
dc.subjectvaluesua
dc.subjectsocial activityua
dc.subjectsocial communicationua
dc.subjectcivil societyua
dc.subjecttoleranceua
dc.subjecttrustua
dc.subjectколлективное действиеua
dc.subjectколлективная идентичностьua
dc.subjectколлективua
dc.subjectценностиua
dc.subjectсоциальное действиеua
dc.subjectсоциальная коммуникацияua
dc.subjectгражданское обществоua
dc.subjectтолерантностьua
dc.subjectдовериеua
dc.subject.classification1:316.3]:17.022.1:316.45(043.3)ua
dc.titleЦіннісні засади колективної дії у сучасному суспільстві: філософський аналізua
dc.typeOtherua
Appears in Collections:Автореферати

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Polishchuk.pdf558.9 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.