Аналізується філософський сенс спорту як діяльності, спрямованої на саморозвиток особистості; автор зазначає, що фізична культура і спорт є одними з найбільш важливих засобів виховання особистості, яка б гармонійно поєднувала в собі духовне багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість. Тому в сучасному світі посилюється усвідомлення ролі цих засобів як чинників удосконалення природи людини та суспільства. Фізична культура і
спорт – багатогранні суспільні явища, які мають самостійне загальнокультурне, педагогічне, естетичне, престижне та інші значення. Філософська рефлексія дозволяє розглянути спорт не тільки як органічний елемент фізичної культури, але й як сукупність матеріальних і духовних цінностей, які створюються і використовуються суспільством.
Рhilosophical meaning of sport as an activity aimed at self-development of a
personality was analyzed; author notes that physical culture and sport are among the
most important means of education of an individual, which would harmoniously
combine spiritual wealth, moral purity, and physical perfection. Therefore, in today's
world awareness of the role of these factors as a means of improving human nature
and society is enhanced. Physical culture and sport are multifaceted social phenomena
that have independent general cultural, pedagogical, aesthetic, prestigious and
other meanings. Philosophical reflection allows us to consider sport not only as an
organic element of physical culture, but as a set of material and spiritual values that
are created and used by society.
