Деконструкція зла: соціальна трансформація від радикального до банального

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2015. Дисертація присвячена актуальним питанням розуміння та номіналізації актів надмірної жорстокості на прикладі аналізу поняття "радикальне зло". Новизна дослідження полягає у виявленні ефективних шляхів формування моральної свідомості суспільства за потреби розуміння нових форм зла. Робота обстоює тезу, що засоби рефлексивного судження мають значний потенціал щодо артикуляції, а отже, й розуміння, нових форм зла у суспільстві. Доведення даної тези вимагає залучення деконструктивного підходу як позитивного методу конструювання поняття. Усвідомлення морального смислу завжди йде поряд із необхідністю його семантично означити, тобто артикулювати. Тому проект деконструкції передбачає історичну реконструкцію подій з метою побудови нового смислового значення у вигляді поняття із відповідним соціальному контексту моральним значенням. Історична реконструкція дозволяє побачити, що порушення лінеарного правила схоплення та розуміння, властивого логічному судженню, є однією із основних причин визнання неможливості зрозуміти та повністю усвідомити моральне значення радикального зла у світлі досвіду ХХ сторіччя. Когнітивний потенціал рефлексивного судження дозволяє представити нові перспективи розуміння, інтерпретації та усвідомлення морального значення не лише радикального зла, але й новітніх форм сучасного екстремізму. У ході дослідження обґрунтовується думка, що рефлексивне судження дозволяє залучити естетичні засоби – метафору, художні образи тощо – до морального розуміння радикальних форм зла за умов відсутності готових понять та моральних орієнтирів у суспільстві.

Dissertation for the degree of candidate of philosophical sciences, speciality 09.00.03 – social philosophy and philosophy of history. National Pedagogical Dragomanov University. – Kyiv, 2015. The thesis is devoted to topical issues of understanding and nominalization of acts of excessive cruelty based on an analysis of a concept of "radical evil." The novelty of the research is devoted to the effective ways of shaping of social and moral consciousness for understanding evil acts. The thesis defends the point of view that reflective judgments have significant potential for articulation, and, therefore, understanding of new forms of social evil. The proof of the idea requires an involvement of deconstructive approach as a positive method of conceptual construction. Therefore, the project of deconstruction involves historical reconstruction of events in order to build new semantic meaning, afterwards, conceptualized as a concept. Historical reconstruction enables to discover that violation of a linear rule of understanding inherent in the logical judgment is one of the main reasons for the recognition of inability to understand moral significance of radical evil in the light of the experience of the 20th century. Historical reconstruction draws new ways for understanding radical evil as a social phenomenon of collective moral conscienceness. An alternative to logical judgement is presented with expressive potential of reflective judgement. Functioning on distinct principle, it enables to overcome cognitive limits of logical judgement presenting transcendence as a condition of reciprocal moral correlation of forms of subject and object within Kant’s aesthetic theory. Therefore, potential of reflective judgement can be applied for moral reflexion in situations of moral collapse proving aesthetic symbols can be used for moral understanding and articulation. Practical approbation of this scientific point of view is realized within analysis of historical background of the 20th century instruments of moral and social ways of understanding evil deeds. The main focus of interest is narration as both important postmodern instrument for reflexion and movement towards moral understanding of unprecedented evil deeds in societies. Narration presents the first step to reflexion providing an impetus to further moral discussions and considerations in public realm. This is the starting point when presented in publicity narrations become in the focus of interest serving for formation of moral attitude of society’s members to events of their glorious past. Being in the focus of public reflection, history becomes a ground for generation of new meanings that can serve for both recemantization of older ones and formation of new concepts. In the situation of moral collapse when traditional moral banisters are out of functioning, society has to activate forces of moral, social, aesthetic expressivity to start the process of moral understanding. The thesis shows that reflective judgment allows to involve aesthetic means – linguistic metaphor, artistic images, etc. – to the gradual understanding of radical forms of evil in the situation of moral collapse.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 – социальная философия и философия истории. Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова. – Киев, 2015. Диссертация посвящена актуальным вопросам понимания и номинализации актов чрезмерной жестокости на примере анализа понятия "радикальное зло". Новизна исследования заключается в выявлении эффективных путей формирования нравственного сознания общества при необходимости осознания и понимания новых форм зла. Работа отстаивает тезис, что средства рефлексивного суждения имеют значительный потенциал для артикуляции, а, следовательно, и понимания, новых форм зла в обществе. Доказательство данного тезиса требует привлечения деконструктивного подхода как положительного метода конструирования понятия. Осознание морального смысла всегда идет рядом с необходимостью его семантически обозначить, то есть артикулировать. Поэтому проект деконструкции предусматривает историческую реконструкцию событий с целью построения нового смыслового конструкта в виде понятия с соответствующим социальному контексту нравственным значением. В соответствии с потребностями деконструктивного подхода построена и структура работы, которая предусматривает историческую реконструкцию понятия "радикальное зло", выявление слабых сторон его традиционного понимания, анализ семантической эволюции смыслового значения термина, а также выявление главных причин когнитивного кризиса понимания морального значения понятия "радикальное зло" в ХХ веке. Историческая реконструкция позволяет увидеть, что нарушение линеарного правила схватывания и понимания, свойственного логическому суждению, является одной из основных причин признания невозможности понять и полностью осознать нравственное значение радикального зла в контексте опыта ХХ века. В ходе исследования обосновывается мнение, что рефлексивное суждение позволяет привлечь эстетические средства – метафору, художественные образы и т.д. – к поэтапному пониманию особенностей радикальных форм зла при отсутствии готовых понятий и нравственных ориентиров в обществе.