Концепція людини в українській літературі 20-х років (на матеріалі прози Г. Михайличенка, М. Хвильового, М. Івченка, В. Підмогильного)

Abstract

Розвідка присвячена дослідженню художньої спадщини Г.Михайличенка, М.Хвильового, М.Івченка, В.Підмогильного, визначенню проблемно-стильових домінант української прози, які зумовлюють особливості концепції людини доби Розстріляного Відродження. У роботі запропоновано новий підхід до епосу 20-х років, який трактується й аналізується як цілісний художній світ. Проаналізовано важливі складові поетики прози доби Розстріляного Відродження: асоціативні образи, психологізм як невіддільна складова мінливої психіки героя, особливості художнього часу і простору новел, повістей, романів.

В диссертации исследуется уникальный культурно-художественный тип человека, представленный в украинской литературе 20-х гг. ХХ в. Это личность высокого внут-реннего напряжения с расколотым сознанием. Этическая модель героев прозы Гната Михайличенко, Николая Хвылевого, Михаила Ивченко, Валериана Пидмогильного предполагала объединение чувства одиночества с “активным романтизмом” витаис-тической влюбленности в жизнь и будущее. Романтическое самоутверждение персо-нажа в новом для него обществе и трагедия разрушенных основ прежнего бытия воп-лотились в концепции человека эпохи Расстрелянного Возрождения. Установлено, что основой кардинальных эстетических трансформаций в эпосе 20-х годов ХХ в. стали противоречивые изменения духовного мира человека. Художественная концепция человека эпохи Расстрелянного Возрождения в прозе 20-х гг. ХХ века воплотила культурно-философские достижения преды-дущих эпох, осмысленные прозаиками на основе модернистских способов изо-бражения человека в произведении. При помощи образно-ассоциативного ху-дожественного мышления писатели утверждают уникальность бытия личности, неповторимость его внутреннего мира.

The study is devoted to the research of an art heritage of G. Mihaylichenko, M. Hvilevogo, M. Ivchenko, V. Pidmohylnogo, definition of problematic and stylistic dominants of the Ukrainian prose, which stipulate the concept of the person of epoch of Executed Revival. The thesis proposes a new approach to the epos of the 20-ies years, which is treated and analyzed as integral art world. Using associative images, description of colours, psychologism as integral part of variable mentality of the hero within the framework of the especial art time and space of short stories, narratives, novels the writers of the 20-ies years describe the person in spiritual, valuable and vital structures. The epos of the 20-ies years as unique and integral system determines rapid evolution of the art concept of the person in works of the Ukrainian prose writers: from the description of symbolical and conditional character up to bifurcated, and then — intellectual. The primary results of research approved in the publications, can be used in educational practice, scientific researches of the Ukrainian literature of the 20-ies years of the ХХ century.