В сучасних умовах, особливо на період російсько-української війни, авторами досліджуються глобалізаційні загрози у цифровому середовищі. У статті наголошується на необхідності адаптації національної політики інформаційної безпеки до конкретних викликів. Інформаційна безпека є одним з ключових напрямків національної політики, адже вона спрямована на захист інтересів та основоположних прав і свобод громадян в умовах, зокрема, інформаційної війни. Координація дій між силовими структурами, органами влади, місцевого самоврядування та громадянським суспільством має вирішальне значення для протидії реальним і потенційним загрозам, які становлять виклик у сучасному глобалізованому світі.
Аргументовано, що основою забезпечення інформаційної безпеки є створення прогресивної нормативно-правової бази, яка включає нормативно-правові акти, спрямовані на управління цифровою інформацією та захист комунікаційних систем. Реалізація розглянутих у статті напрямів забезпечення інформаційної безпеки вимагає від держави комплексного підходу до, зокрема, протидії дезінформації, розвитку медіаграмотності громадян, захисту персональних даних, забезпечення свободи слова, підтримання комунікації з громадянами.
Автори наголошують на важливості дотримання балансу між захистом інформації та захистом конституційних прав і свобод особи в контексті побудови ефективної системи інформаційного суспільства.
Зазначено, що для досягнення загальної превентивної мети стратегія інформаційної безпеки має включати інноваційні підходи до кібербезпеки, особливо в частині захисту критичної інфраструктури та персональних даних громадян відповідно до міжнародних стандартів, зокрема, використання підходів, отриманих в ході українсько-польського співробітництва..
Обґрунтовано, що протидія сучасним національним та глобальним викликам у сфері інформаційної безпеки залежить від формування національних та міжнародних стратегій кібербезпеки, а також від залучення країн, які поділяють спільні цілі захисту даних та приватності в цифровому середовищі, наголошуючи на необхідності постійного технічного та технологічного розвитку.
In the current context, especially during the Russian-Ukrainian war, the authors study globalisation threats in the digital environment. The article emphasises the need to adapt the national information security policy to specific challenges. Information security is one of the key areas of national policy, as it is aimed at protecting the interests and fundamental rights and freedoms of citizens in the context of, inter alia, information warfare. Coordination of actions between law enforcement agencies, government, local self-government and civil society is crucial to counteract real and potential threats that pose a challenge in today's globalised world.
It is argued that the basis for ensuring information security is the creation of a progressive legal framework, which includes regulations aimed at managing digital information and protecting communication systems. Implementation of the areas of information security discussed in the article requires a comprehensive approach from the State to countering disinformation, developing media literacy of citizens, protecting personal data, ensuring freedom of speech, and maintaining communication with citizens.
The authors emphasise the importance of maintaining a balance between information protection and protection of constitutional rights and freedoms of an individual in the context of building an effective information society system.
It is noted that to achieve the overall preventive goal, the information security strategy should include innovative approaches to cybersecurity, especially in terms of protecting critical infrastructure and personal data of citizens in accordance with international standards, in particular, the use of approaches obtained in the course of Ukrainian-Polish cooperation.
It is substantiated that counteracting current national and global challenges in the field of information security depends on the formation of national and international cybersecurity strategies, as well as on the involvement of countries that share common goals of data protection and privacy in the digital environment, emphasising the need for continuous technical and technological development.
