У статті досліджено питання побудови ефективного курсу з іноземної мови для
академічних цілей (ІМАЦ) для здобувачів третього рівня вищої освіти (аспірантів).
Обґрунтовано необхідність збалансованого підходу до структури й змісту курсу, який має відповідати як академічним потребам аспірантів, так і вимогам сучасного наукового дискурсу.
Зазначено, що традиційні підходи до викладання іноземної мови в аспірантурі часто не враховують специфіки академічного письма, наукової комунікації, критичного мислення та жанрової компетентності, що знижує ефективність мовної підготовки майбутніх науковців.
У межах дослідження проаналізовано провідні моделі курсів ІМАЦ в європейському та вітчизняному контекстах. Вказано, що одним із ключових викликів, який постає перед закладами вищої освіти, є оновлення навчальних програм з іноземної мови для академічних цілей (ІМАЦ) для аспірантів. Зростання академічної мобільності, інтеграція України в міжнародний освітній простір і підвищені вимоги до наукової комунікації актуалізують потребу у вдосконаленні мовної підготовки майбутніх дослідників.
Авторами запропоновано оновлену структуру курсу, яка передбачає інтеграцію чотирьох основних компонентів: лінгвістичного, комунікативного, жанрового та дослідницького.
Особливу увагу приділено принципам відбору навчального контенту, адаптації автентичних матеріалів, формуванню міждисциплінарних навичок та впровадженню інтерактивних форм навчання. Практичне значення дослідження полягає в розробленні методичних рекомендацій для викладачів, які здійснюють підготовку аспірантів до ефективної участі в міжнародному науковому середовищі. Стаття може стати корисною для фахівців у галузі мовної освіти, наукової комунікації та академічного письма.
The article examines the issue of building an effective course in a foreign language for academic purposes (FAP) for third-level higher education applicants (postgraduate students). The need for a balanced approach to the structure and content of the course is substantiated, which should meet both the academic needs of postgraduate students and the requirements of modern scientific discourse.
It is noted that traditional approaches to teaching a foreign language in postgraduate studies often do not take into account the specifics of academic writing, scientific communication, critical thinking and genre competence, which reduces the effectiveness of language training of future scientists. The study analyzes the leading models of FAP courses in European and domestic contexts. It is indicated that one of the key challenges facing higher education institutions is the updating of curricula in a foreign language for academic purposes (FAP) for postgraduate students. The growth of academic mobility, the integration of Ukraine into the international educational space and increased requirements for scientific communication actualize the need to improve the language training of
future researchers.
The authors proposed an updated course structure, which involves the integration of four main components: linguistic, communicative, genre and research. Particular attention is paid to the principles of selecting educational content, adapting authentic materials, forming interdisciplinary skills and implementing interactive forms of learning.
The practical significance of the study lies in the development of methodological
recommendations for teachers who prepare postgraduate students for effective participation in the international scientific environment. The article may be useful for specialists in the field of language education, scientific communication and academic writing.
