Вивчення модерністської літератури передбачає не лише засвоєння фактологічного матеріалу, але й оволодіння методами міждисциплінарного аналізу. Поєднання психоаналітичної критики та екзистенційної філософії дозволяє глибше розкрити природу художньої суб'єктивності в літературі модернізму. У сучасному освітньому процесі важливо створити умови для рефлексії над темами ідентичності, свободи, кризи, втрати та відчуження, які є наскрізними у модерністському наративі. Аналізуючи твори Віктора Домонтовича та Германа Гессе, здобувачі розширюють досвід критичного мислення та навички трансформації філософських концептів у аналітичні інструменти.
У статті запропоновано модель компаративного дослідження романів "Без ґрунту" Віктора Домонтовича та "Степовий вовк" Германа Гессе. Методологія спирається на поєднання психоаналітичного та екзистенційного підходів, з особливою увагою до внутрішнього монологу, символізму та фрагментарної структури як спільної поетики модерністської прози. Надано дидактичні рекомендації, зразки аналітичних завдань, модулі для практичних занять.
Романи “Без ґрунту” В. Домонтовича та “Степовий вовк” Г. Гессе становлять ідеальну платформу для практичного застосування міждисциплінарного аналізу: психоаналізу (Фройд, Юнг), екзистенціалізму (Сартр, Камю) та поетики модернізму (фрагментація, символізм, саморефлексія). Цей підхід дозволяє здобувачам освіти опанувати складні аналітичні інструменти. Романи “Без ґрунту” та “Степовий вовк” демонструють типологічну схожість в інтерпретації особистісної кризи, роздвоєності свідомості, значущості символічного світу. У курсі компаративістики рекомендуємо розглядати ці твори у порівняльному аспекті як модель модерністської рефлексії.
The study of modernist literature involves not only the assimilation of factual material, but also the mastery of interdisciplinary analysis methods. The combination of psychoanalytic criticism and existential philosophy allows for a deeper disclosure of the nature of artistic subjectivity in modernist literature. In the modern educational process, it is important to create conditions for reflection on the themes of identity, freedom, crisis, loss, and alienation, which are pervasive in the modernist narrative. Analyzing the works of Viktor Domontovich and Hermann Hesse, applicants expand their experience of critical thinking and skills in transforming philosophical concepts into analytical tools.
The article proposes a model for comparative research of the novels "Without Soil" by Viktor Domontovich and "Steppenwolf" by Hermann Hesse. The methodology is based on a combination of psychoanalytic and existential approaches, with special attention to the internal monologue, symbolism and fragmentary structure as a common poetics of modernist prose. Didactic recommendations, samples of analytical tasks, modules for practical exercises are provided.
The novels "Without Soil" by V. Domontovich and "Steppenwolf" by G. Hesse constitute an ideal platform for the practical application of interdisciplinary analysis: psychoanalysis (Freud, Jung), existentialism (Sartre, Camus) and the poetics of modernism (fragmentation, symbolism, self-reflection). This approach allows students to master complex analytical tools. The novels "Without Soil" and "Steppenwolf" demonstrate typological similarities in the interpretation of a personal crisis, the duality of consciousness, and the significance of the symbolic world. In the course of comparative studies, we recommend considering these works in a comparative aspect as a model of modernist reflection.
