The article analyzes modern international standards and national legal
mechanisms for the protection of youth rights under conditions of displacement
and occupation; the relevant normative and organizational activities of the UN and
Council of Europe’s structures were investigated, regulatory and legal acts, program
and planning documents and the competence of the corresponding authorities were
highlighted.
It has been proven that the system of legal standards for the protection of youth rights
was formed at the international level, primarily in the format of UN documents
and the activities of the structural divisions of the United Nations.
Relevant documents, including General Assembly’s resolutions developed over fifty
years, they have given considerable attention to the responsibilities of States to
guarantee youth in times of conflict and foreign occupation, and have emphasized
the importance of youth human rights defenders; in recent years, youth has become
a factor of structural transformations in the activities of the UN itself.
It has been pointed that the pivotal role of youth in the determination of
development directions is essential in conditions of armed conflict, as we do see now
due to Russia’s aggression against Ukraine. Regarding the issues of the effectiveness
of youth rights’ protection mechanisms in conditions of interstate and internal displacement
and foreign occupation article contains some proposals for Ukrainian
authorities that may be a ground for relevant broader expert discussion.
The issue of forming consolidated statistical data on the number of young people
who remained in the occupied territories or who may have been forced to move
to the territory of Russia is becoming extremely urgent. The mentioned statistical
data would allow for more effective planning of the programs and measures
aimed at attracting and supporting youth from occupied territories and internally displaced persons. The use of digital solutions, modern technologies, and communication
channels with young people living in the occupied territory will allow to
involve them in the information space of Ukraine, will provide access to online
services and opportunities, and information for various categories of youth, including
young people with disabilities.
Planning of measures aimed at overcoming the educational losses of youth from
the occupied territories, access to educational materials and programs, including
online, and stimulating the entry of such youth into educational institutions in
the government-controlled territory are also in great demand. Strengthening and
involvement of youth organizations and initiative groups, consisting of displaced
persons or aimed at their support, in decision-making, including political ones, is
also important.
У статтi здiйснене дослiдження модерних наднацiональних стандартiв та вiтчизняних правових моделей забезпечення прав молодi пiд час окупацiї та перемiщення; дослiджено релевантну органiзацiйну та нормотворчу роботи органiв Ради Європи та ООН, вiдображене правовi, плановi та програмнi
нормативнi джерела та дослiджене повноваження органiв публiчного управлiння.
Авторами доведено, що модель нормативно-правових гарантiй забезпечення
прав та iнтересiв молодi кристалiзувався на глобальному рiвнi, у першу чергу
в форматi актiв ООН та у роботi її функцiональних пiдроздiлiв.
Релевантнi документи, включаючи низку резолюцiй Генеральної асамблеї, якi
формували власну системнiсть упродовж останнього пiвсторiччя, придiлили
безперечну увагу компетенцiй держав щодо забезпечення прав та iнтересiв молодi пiд час мiждержавних конфлiктiв та окупацiї й вiдобразили особливу роль
молодих правозахисникiв; бiльш того у XXI сторiччi саме молодь стала ключовим чинником системних перетворень у роботi Об’єднаних Нацiй.
Авторами також вiдзначене ключову та системообразуючу роль молодi у формуваннi векторiв розвитку, що набуває особливого значення за умов збройного
конфлiкту, зокрема й на прикладi росiйської агресiї проти України. Максимально актуальним у такому форматi стає питання визначення системних статистичних вiдомостей стосовно кiлькостi молодi, яка перебуває на тимчасово
окупованих територiях або ж була вимушено переселена на територiю держави
агресора.
Водночас застосування модерних цифрових рiшень, iмплементацiя сучасних
засобiв, каналiв та технологiй комунiкацiї з молоддю, яка досi перебуває на
тимчасово окупованiй територiї, буде щонайменш сприяти її поступовому залученню до демократичного та транспарентного iнформацiйного простору України, та водночас забезпечить такiй молодi ефективний доступ до практичних
спроможностей, якi охоплюють й онлайн-сервiси, та для отримання практично
корисної iнформацiї для варiативних страт молодi, зокрема такої, що має обмеженi можливостi чи вiдповiднi спецiальнi потреби.
Але за таких умов, пiдкреслюють автори, вартим на особливу увагу є планування та програмування заходiв, що матимуть метою вирiшення викликiв втрат
молодi з тимчасово окупованих територiй у сферi освiти, забезпечення її ефективного та системного доступу до навчальних програм та iнших матерiалiв
у дистанцiйнiй формi, та посилення мотивацiй й практичної спроможностi щодо її навчання у закладах освiти, якi перебувають на пiдконтрольнiй Українi
територiї. Вагомим залишається й питання щодо посилення спроможностi молодiжних iнiцiатив, структур та органiзацiй, якi охоплюють значну кiлькiсть
перемiщеної молодi чи мають метою її пiдтримку, у процеси схвалення соцiальних, гуманiтарних та полiтичних рiшень на українському та європейському
рiвнях.
