Стаття присвячена розгляду структурно-функціональної моделі реалізації педагогічних умов формування наскрізних умінь у молодших школярів у позашкільних навчальних закладах. Визначено актуальність проблеми у контексті сучасних освітніх реформ та необхідності підготовки учнів до викликів ХХІ століття. Зазначено, що формування наскрізних умінь є ключовим завданням освітнього процесу, оскільки сприяє розвитку особистості, здатності до адаптації в динамічному суспільстві, а також підготовці до майбутньої професійної діяльності.
Проаналізовано концептуальні підходи до формування наскрізних умінь, зокрема компетентнісний, діяльнісний та особистісно орієнтований підходи. Досліджено значення інтерактивних методів, проєктної діяльності та розвивального середовища у забезпеченні ефективного розвитку критичного мислення, комунікативних навичок, творчості та соціальної компетентності учнів. Визначено основні педагогічні умови, що сприяють розвитку наскрізних умінь у молодших школярів, серед яких індивідуалізація навчального процесу, використання сучасних освітніх технологій та впровадження різних форм активної взаємодії між учнями, педагогами та батьками.
Запропоновано структурно-функціональну модель, що включає цільовий, змістовий, організаційно-процесуальний та контрольно-оцінювальний складники. Розкрито особливості кожного з компонентів та обґрунтовано їхню роль у формуванні наскрізних умінь. Описано результати емпіричного дослідження щодо впровадження цієї моделі у практику позашкільної освіти, що підтвердило її ефективність та доцільність застосування. Доведено, що використання запропонованої моделі сприяє більш гармонійному розвитку особистості школярів, формуванню в них здатності до критичного осмислення інформації, продуктивної комунікації, командної роботи та творчого самовираження.
На основі отриманих даних сформульовано рекомендації щодо оптимізації процесу розвитку наскрізних умінь (soft skills) у дітей молодшого шкільного віку. Окреслено перспективи подальших досліджень у цьому напрямі, зокрема розширення можливостей інтеграції наскрізних умінь у систему позашкільної освіти через співпрацю з формальною освітою, розроблення нових методичних підходів та впровадження цифрових технологій у освітній процес.
The article is devoted to the study of the structural-functional model for implementing pedagogical conditions for the development of transversal skills in primary school children within extracurricular educational institutions. The relevance of the problem is determined in the context of modern educational reforms and the necessity of preparing for the challenges of the 21st century. It is noted that the formation of transversal skills is a key objective of the educational process, as it contributes to personal development, adaptability in a dynamic society, and preparation for future professional activities.
The conceptual approaches to the formation of transversal skills, including the competency-based, activity-based, and personality-oriented approaches, are analyzed. The significance of interactive methods, project-based learning, and a developmental environment in ensuring the effective development of critical thinking, communication skills, creativity, and social competence in children is explored. The main pedagogical conditions that contribute to the development of transversal skills in primary school students are identified, including the individualization of the learning process, the use of modern educational technologies, and the introduction of various forms of active interaction between students, teachers, and parents.
A structural-functional model is proposed, which includes goal-oriented, content-based, organizational-process, and control-evaluation components. The features of each component are revealed, and their role in the formation of transversal skills is substantiated. The results of an empirical study on the implementation of this model in extracurricular education practice are described, confirming its effectiveness and feasibility. It has been proven that the application of the proposed model promotes a more harmonious development personalities, fostering their ability for critical analysis of information, productive communication, teamwork, and creative self-expression.
Based on the obtained data, recommendations for optimizing the process of developing transversal skills in younger students are formulated. The prospects for further research in this direction are outlined, particularly the expansion of opportunities for integrating transversal skills into the extracurricular education system through collaboration with formal education, the development of new methodological approaches, and the implementation of digital technologies in the educational process.
