Українська культурна ідентичність як основа національної стійкості та культурної політики

Abstract

У статті аналізуються питання впливу української культурної ідентичності на національну стійкість (резильєнтність) і механізми культурної політики, які сприяють її зміцненню. Досліджено концепт культурної ідентичності як фундаментального елементу національного самовизначення та його вплив на соціальну згуртованість, державотворчі процеси й міжнародний імідж України. Визначено роль національної пам’яті у збереженні та трансформації культурної спадщини в умовах глобалізації та інформаційних викликів. Окрему увагу приділено впливу російської агресії на процеси самоідентифікації українців і посиленню національної свідомості в сучасних умовах. Розглянуто ключові напрями культурної політики України, спрямовані на підтримку та розвиток національної ідентичності, включно з популяризацією української мови, інтеграцією традицій у сучасний мистецький дискурс, а також заходами щодо збереження культурної спадщини. Наголошено на важливості стратегічного підходу до культури та культурної політики як інструменту забезпечення стійкості держави та її громадян перед зовнішніми та внутрішніми викликами, особливо в умовах російської військової агресії. Висвітлено взаємозв’язок між українською культурною ідентичністю та національною стійкістю, окреслюючи можливі шляхи зміцнення культурного потенціалу України в умовах сучасних викликів. За результатами проведеного дослідження з’ясовано, що вплив війни на процеси консолідації нації здійснюється через культуру, мову, традиції, символіку та ін. Доведено стратегічну важливість культурної політики для зміцнення суспільної єдності, протидії інформаційним загрозам та в процесах воєнного відновлення України. Національна стійкість або резильєнтність має не лише психологічний чи соціальний, а й вагомий культурологічний вимір, оскільки саме культура визначає, як суспільство адаптується до змін, реагує на виклики та ретранслює власну ідентичність наступним поколінням.

The article analyzes the issue of the influence of Ukrainian cultural identity on national stability (resilience) and what mechanisms of cultural policy contribute to its strengthening. The concept of cultural identity as a fundamental element of national self-determination and its impact on social cohesion, state-building processes and the international image of Ukraine are studied. The role of national memory in the preservation and transformation of cultural heritage in the context of globalization and information challenges is determined. Special attention is paid to the impact of Russian aggression on the processes of self-identification of Ukrainians and the strengthening of national consciousness in modern conditions. The key directions of Ukraine’s cultural policy aimed at supporting and developing national identity are considered, including the popularization of the Ukrainian language, the integration of traditions into modern artistic discourse, as well as measures to preserve cultural heritage. The importance of a strategic approach to culture and cultural policy as a tool for ensuring the stability of the state and its citizens in the face of external and internal challenges, especially in the context of Russian military aggression, is emphasized. The relationship between Ukrainian cultural identity and national resilience is highlighted, outlining possible ways to strengthen Ukraine’s cultural potential in the face of modern challenges. As a result of the research, it was found that the impact of war on the processes of national consolidation is carried out through culture, language, traditions, symbolism, etc. The strategic importance of cultural policy for strengthening social unity, countering information threats and in the processes of military reconstruction of Ukraine is proven. National resilience or resilience has not only a psychological or social, but also a significant culturological dimension, since it is culture that determines how society adapts to changes, responds to challenges and relays its own identity to subsequent generations.