"Вдавав православного, але додержувався давніх уніатських практик": спроба реконструкції історичного портрету священика Михайла Андрійовича Федорака (1921–1995). Частина 1: Становлення особистості, формація і свячення (1921–1958)

Abstract

Мета роботи. Висвітлення життя та діяльності о. Михайла Андрійовича Федорака, пароха громади УГКЦ с. Ямниця поблизу Івано-Франківська, приклад якого може продемонструвати еволюцію поглядів і поведінки одного зі священиків від становлення особистості в греко-католицькому середовищі та богословської освіти в умовах «православізації» до практики православного «уніатськи настроєного» священика, а відтак до повного відновлення його греко-католицької релігійно-конфесійної індивідуальної самоідентифікації. Результати. У першій частині статті розглянуто життєвий шлях та діяльність о. Михайла Федорака, зосереджено увагу на формуванні його світогляду, здобутті богословської освіти й обставинах рукоположення на священика, що визначили його «уніатські настрої» та вплинули згодом на його душпастирську та громадську працю. Висновки. Проведена на основі аналізу комплексу історичних джерел методами біографістики, просопографії та мікроісторії реконструкція життя та діяльності о. Михайла Андрійовича Федорака (1921–1995) дає змогу стверджувати, що він став добрим прикладом ревного душпастирського служіння для українського народу в умовах радянського тоталітарного режиму та у відродженій незалежній Україні. Водночас, використовуючи історіографічну модель «Церква в Церкві» (розроблену В. Маркусем, Н. Шліхтою, І. Говерою), можемо підтвердити наявність в діяльності о. М. А. Федорака елементів формальної лояльності та «подвійної конфесійної самоідентичності», що сформувалася внаслідок історичних обставин становлення його особистості (початок формації в монастирі Студитів в Уневі, навчання дяківства в Коломиї, богословська «самоосвіта» і свячення від православного, фактично «возз’єднаного» архиєрея) і значною мірою обумовлювала його активну душпастирську працю та потенційну конфліктність із радянським тоталітарним режимом. Важливими результатами нашого дослідження у першій частині є обґрунтування дійсної дати народження, визначення родинного кола, реконструкція етапів формування його світогляду й здобуття освіти, духовної формації та отримання священичих свячень.

The aim of the work. Coverage of the life and activities of Father Mykhailo Andriyovych Fedorak, parish priest of the UGCC community of the village of Yamnytsia near Ivano-Frankivsk, an example of which can demonstrate the evolution of the views and behavior of one of the priests from the formation of a personality in the Greek-Catholic environment and theological education in the conditions of “Orthodoxization” to the practice of an Orthodox “Uniate-minded” priest, and then to the full restoration of his Greek-Catholic religious-confessional individual self-identification. The results. The first part of the article examines the life and work of Father Mykhailo Fedorak, focusing on the formation of his worldview, the acquisition of theological education, and the circumstances of his ordination as a priest, which determined his “Uniate sentiments” and later influenced his pastoral and public work. Conclusions. The reconstruction of the life and activities of Father Mykhailo Andriyovych Fedorak (1921–1995), conducted on the basis of an analysis of a complex of historical sources using the methods of biography, prosopography, and microhistory, allows us to assert that he became a good example of zealous pastoral service for the Ukrainian people under the conditions of the Soviet totalitarian regime and in the revived independent Ukraine. At the same time, using the historiographic model “Church within the Church” (developed by V. Marcus, N. Shlichta, I. Hovera), we can confirm the presence in the activities of Father M.A. Fedorak of elements of formal loyalty and “double confessional self-identity”, which was formed as a result of the historical circumstances of the formation of his personality (the beginning of formation in the Studite monastery in Unev, training for the diaconate in Kolomyia, theological “self-education” and ordination from an Orthodox, actually “reunited” bishop) and largely determined his active pastoral work and potential conflict with the Soviet totalitarian regime. Important results of our research in the first part are the substantiation of the actual date of birth, the determination of the family circle, the reconstruction of the stages of the formation of his worldview and the acquisition of education, spiritual formation, and the receipt of priestly ordination.