Стаття присвячена аналізу державно-церковних відносин в Україні, їх історичній еволюції, правовому регулюванню та впливу політичних процесів на релігійну сферу. Автор розглядає різні моделі взаємодії держави та релігійних організацій, починаючи з періоду Римської імперії, середньовічної Європи та Російської імперії аж до радянської доби й сучасної України. Особлива увага приділяється подіям після Революції гідності 2014 року, а також наслідкам повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, що докорінно змінило релігійний ландшафт країни. Проаналізовано, як релігійні інституції впливали на суспільно-політичні процеси, а також роль держави у врегулюванні міжконфесійних конфліктів.
Окремий розділ присвячено правовим аспектам регулювання релігійного життя в Україні, включно з конституційними нормами, національним законодавством і міжнародними правовими стандартами. Розглянуто питання конкуренції між релігійними конфесіями, зокрема між Православною церквою України (ПЦУ) та Українською православною церквою (УПЦ Московського патріархату), а також вплив отримання Томосу про автокефалію у 2019 році. У статті аналізується реакція української влади на виклики, пов’язані з діяльністю релігійних організацій, які можуть становити загрозу національній безпеці. Висвітлено перспективи вдосконалення державно-церковних відносин в Україні через оновлення законодавства, посилення контролю за діяльністю релігійних структур і підтримку діалогу між державою і церквою, з урахуванням міжнародного досвіду та суспільних викликів.
The article is devoted to analyzing state-church relations in Ukraine, their historical evolution, legal regulation, and the influence of political processes on the religious sphere. The author considers various models of interaction between the state and religious organizations, starting from the period of the Roman Empire, medieval Europe, and the Russian Empire, up to the Soviet era and modern Ukraine. Particular attention is paid to the events after the Revolution of Dignity in 2014, as well as the consequences of the full-scale Russian invasion in 2022, which radically changed the country’s religious landscape. It analyzes how religious institutions influenced socio-political processes, as well as the role of the state in resolving interfaith conflicts.
A separate section is devoted to the legal aspects of regulating religious life in Ukraine, including constitutional norms, national legislation, and international legal standards. The article examines the issue of competition between religious denominations, particularly between the Orthodox Church of Ukraine (OCU) and the Ukrainian Orthodox Church (UOC of the Moscow Patriarchate), as well as the impact of receiving the Tomos on autocephaly in 2019. The article analyzes the response of the Ukrainian authorities to the challenges associated with religious organizations’ activities that may threaten national security. The article highlights the prospects for improving state-church relations in Ukraine through updating legislation, strengthening control over the activities of religious structures, and supporting dialogue between the state and the church, taking into account international experience and social challenges.
