Дисертацію присвячено комплексному дослідженню колабораціонізму та співпраці населення Житомирсько-Вінницького регіону з нацистським режимом в період окупації у 1941-1944 роках. Вивчення проявів колабораціонізму на території Житомирсько-Вінницького регіону зумовлене не лише недостатнім висвітленням проблеми вітчизняними та закордонними дослідниками, але також і можливістю провести дослідження поєднуючи в одній роботі декілька напрямів сучасного історіописання: соціальну історію, історію повсякденності, регіональну історію та гендерну історію. Це дозволяє цілісно поглянути на таке складне питання як колабораціонізм в роки німецько-радянської війни як в цілому по Україні, так і в окремо взятому регіоні. У роботі розкрито стан наукового дослідження проблеми, визначено основні підходи та напрями вивчення колабораціонізму та співпраці з окупантом радянської, вітчизняної та закордонної історичної науки. Показано, що тривалий час в історіографії існували два діаметрально-протилежні підходи до розуміння співпраці з ворогом та колабораціонізму в умовах нацистської окупації: демократичний – західний, якого дотримується сучасна українська історіографія та цензурований – радянсько-російський підходи. Це зумовлено наявністю жорсткої цензури та ідеології в радянський період і поверненням до радянських штампів та ідеологем в сучасній російській історичній науці. Апріорі публікації радянської доби мали, визначені компартійним режимом, політичні штампи, особливі підходи до формування понятійного апарату, а висновки авторів містили заздалегідь підготовлені оцінки, як самого явища, так і його окремих складових. Крім того, вивчення питання гальмувалось обмеженістю джерельної бази, закритістю архівів, тенденційністю спогадів учасників подій.
The dissertation is devoted to a comprehensive study of collaborationism and cooperation of the population of the Zhytomyr-Vinnytsia region with the Nazi regime during the occupation in 1941-1944. The study of the manifestations of collaborationism in the Zhytomyr-Vinnytsia region is due not only to the insufficient coverage of the problem by domestic and foreign historiography, but also to the opportunity to conduct research combining several areas of contemporary historiography in one work: social history, history of everyday life, regional history, and gender history. This allows us to take a holistic look at such a complex issue as collaborationism during the German-Soviet war, both in Ukraine as a whole and in a particular region.
The paper reveals the state of scientific research of the problem, identifies the main approaches and directions of studying collaborationism and cooperation with the occupier in Soviet, domestic and foreign historical science. It is shown that for a long time historiography has had two diametrically opposed approaches to understanding cooperation with the enemy and collaborationism under the Nazi occupation: the democratic Western approach, which is followed by modern Ukrainian historiography, and the censored Soviet-Russian approach. This is due to the existence of strict censorship and ideology in the Soviet period and the return to Soviet clichés and ideologemes in contemporary Russian historical scholarship. A priori, publications of the Soviet era had political clichés determined by the Communist Party regime, special approaches to the formation of the conceptual apparatus, and the authors' conclusions contained pre-prepared assessments of both the phenomenon itself and its individual components. In addition, the study of the issue was hampered by the limited source base, the closure of archives, and the biased memories of the participants in the events.
