В статті узагальнюється вивчення досліджень з проблеми аналізу мотивів, мотиваційної сфери особистості, мотиваційної готовності; встановлено, що їхні результати є суттєво різними, тому що вони виконані в рамках різновекторних теоретичних підходів і не дивлячись на значну питому вагу зібраного фактичного матеріалу, останній висвітлює різні аспекти розвитку мотиваційної сфери, що розширює рамки трактування і несе у собі певні розбіжності.
Аргументується наявність основної нерозв’язаної проблеми професійної освіти, яка пов’язана з тим, що становлення професіонала у період навчання здобувачів освіти в закладі вищої освіти відбувається в учбовій діяльності, а реалізація професіонала – у трудовій діяльності, тому зазначається існування різних за змістом мотивів.
Експериментально доведено, що структура мотиваційної готовності здобувачів освіти до формування вимови у дітей з порушеннями слуху, насамперед, визначається трьома домінантними мотивами, а саме: пізнавальним мотивом, мотивом досягнення успіху, мотивом запобігання неуспіху. Специфікою сурдопедагогічної діяльності виступають такі симптомокомплекси як інтерес до дитини, активність власного впливу, професійне зростання, трансформація професійних умінь; особистісне привласнення значимих умінь, що у науковому аналізі позначені як критерії.
Висвітлюється процес формування, яке здійснювалось в рамках активних методів навчання (АМН), що мають нові якості у зв’язку із: а) систематизацією змісту представленого в імітаційній моделі сурдопедагогічної діяльності; б) відтворенням структури і функцій професійної діяльності сурдопедагога в ігровій моделі; в) наближенням ситуації навчального процесу до реальних умов, у зв’язку з чим, через практичне застосування знань забезпечується перехід студента-сурдопедагога від пізнавальної мотивації до професійної.
Описані дослідження психолого-педагогічного спрямування, пов’язані з професійною діяльністю сурдопедагога як фахівця високого рівня. Саме професійна діяльність сурдопедагога пов’язана з роботою з дітьми з порушеннями слуху й опосередкована специфічними впливами ситуації корекційного навчання та мотиваційною складовою.
The article summarizes the study of research on the analysis of motives, the motivational sphere of personality, and motivational readiness; it is established that their results are significantly different, since they are carried out within the framework of different theoretical approaches and, despite the significant proportion of the collected factual material, the latter highlights various aspects of the development of the motivational sphere, which expands the scope of interpretation and carries certain discrepancies.
The author argues that there is a major unresolved problem of vocational education, which is related to the fact that the formation of a professional during the period of study of students in a higher education institution takes place in educational activities, and the realization of a professional - in labor activity, therefore, the existence of motives of different content is noted.
It has been experimentally proved that the structure of the motivational readiness of students for the formation of pronunciation in children with hearing disorders is primarily determined by three dominant motives, namely: the cognitive motive, the motive to succeed, and the motive to prevent failure. The specifics of deaf pedagogical activity are such symptom complexes as interest in to the child, activity of own influence, professional growth, transformation of professional skills; personal appropriation of significant skills, which are designated as criteria in scientific analysis.
The article highlights the process of formation, which was carried out within the framework of active learning methods (ALM), which have new qualities due to: a) systematization of the content presented in the simulation model of deaf education; b) reproduction of the structure and functions of professional activity of a deaf pedagogue in the game model; c) approximation of the situation of the educational process to real conditions, which, through the practical application of knowledge, ensures the transition of a student deaf educator from cognitive to professional motivation.
The article describes psychological and pedagogical studies related to the professional activity of a deaf pedagogue as a high-level specialist. It is the professional activity of a deaf pedagogue that is related to work with children with hearing disorders and is mediated by the specific influences of the situation of corrective education and the motivational component.
