Освітня парадигма відповідальності: філософське осмислення

Abstract

Відповідальність освіти аналізується як соціальний інститут, що забезпечує процес і результат засвоєння особистістю певної суми знань, формування її компетенцій, світогляду та культури. В роботі підкреслюється, що освіта не може здійснюватись на «безвідповідальній основі». Кожен, хто входить в цей процес, має свою міру відповідальності. Загальна відповідальність, що розпочинається з визначення державної політики в галузі освіти, покладається на державу. Ця відповідальність делегується установам і відомствам, які керують освітньою галуззю, а також розповсюджується на конкретних керівників і виконавців – всіх учасників навчально-виховного процесу, включаючи педагогів, батьків і дітей. Доведено, що освіта має активно сприяти формуванню нової ціннісної системи суспільства – відкритої, варіативної, духовно та культурно наповненої, толерантної, здатної забезпечити становлення громадянина і патріота, консолідувати суспільство на засадах пріоритету прав особистості, зменшення соціальної нерівності. Розглянуто відповідальну державну політику в галузі освіти, сутність змістовної відповідальності закладів освіти і відповідальність у сфері підготовки педагогічних кадрів. Здійснено структурування відповідальності в освіті за її суб’єктами, кожному з яких визначено міру відповідальності й імператив її забезпечення. Чітко встановлено суб’єкт-суб’єктний вимір відповідальності, міру усвідомлення кожним суб’єктом рівня власної свободи і відповідальності в навчально-виховному процесі. Вибудовано архітектоніку відповідальності учня й студента в контексті реалізації їх академічних свобод, підвищення дисципліни навчального процесу, академічної чесності та ролі студентського самоуправління. Визначено науковий інтеграл і гуманітарну складову освітнього процесу як підставу забезпечення належної соціокультурної відповідальності освіти.

Education responsibility is being analyzed as social institute which provides the process and outcome of the acquiring a certain amount of knowledge by a person, forming of his competences, ideology and culture. This article highlights education can not be implemented on «irresponsible base». Everyone who enters this process has his own measure of responsibility. Overall responsibility that begins with the definition of state educational policy is being relied on the state. This responsibility is delegated to agencies and departments that manage educational sector and also extends to the specific leaders and executives – to all members of educational and tutorial process, including teachers, parents and children. It is proved that education should actively promote a new value system of society- an open, variable, spiritually and culturally filled, tolerant, able to ensure the formation of a citizen and patriot, consolidate society on the basis of priority of individual rights, reducing social inequality. It is considered the responsible state educational policy in the educational sector, the essence of meaningful educational accountability of educational institutes and the responsibility in the teachers training sector. Structured accountability in education for its subjects was developed, mayor liability and the assurance imperative for each subject was defined. Subject-subjective dimension of responsibility, awareness of own level of freedom and responsibility in educational and tutorial process by each subject were clearly defined. The architecture of disciple and student responsibility in the context of their academic freedom, educational process discipline improvement, academic honesty and the role of student self-government was elaborated. Scientific integral and humanitarian integral part of the educational process as a basis to ensure proper social and cultural accountability of education were defined.