Формування комунікативних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва на заняттях оркестрового колективу

Abstract

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення проблеми формування комунікативних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва на заняттях оркестрового колективу. Здійснено комплексний системний теоретико-методологічний аналіз окресленої проблеми на основі особистісно-орієнтованого, компетентнісно-регулятивного та творчо-виконавського підходів. Провідними принциповими положеннями формування досліджуваного феномена стали синергетичний, культурологічний та діалогічний принципи. Шляхом вивчення, аналізу та узагальнення провідних філософських, психологічних та педагогічних теорій і концепцій з проблеми художньої комунікації та комунікативної діяльності вчителів музичного мистецтва у дисертації подано авторське потрактування основного поняття дослідження та схарактеризовано його структуру, яка складається з низки взаємопов’язаних компонентів: мотиваційно-орієнтаційного, когнітивно-проективного та виконавсько-прогностичного. Науково обґрунтовано педагогічні умови формування комунікативних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва на заняттях оркестрового колективу: виховання на народних традиціях; стимулювання рефлексії у майбутніх учителів музичного мистецтва; спонукання до позитивної мотивації в художньо-комунікативній діяльності. Розроблено й експериментально перевірено методику формування комунікативних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва на заняттях оркестрового колективу, яка передбачає три етапи роботи: інформативно-спрямований, операційно-діяльнісний, творчо-результативний. За результатами впровадження розробленої експериментальної методики формування комунікативних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва на заняттях оркестрового колективу з використанням відповідних форм, методів і прийомів роботи встановлено позитивні зрушення показників за кожним критерієм в експериментальній групі. Це підтверджує ефективність запропонованої авторської методики та доцільність її впровадження в процес музичного навчання студентів факультетів мистецтв вищих закладів освіти.

This dissertation presents a theoretical generalization and offers a new solution to the problem of forming communicative skills in future music art teachers during orchestral ensemble classes. A comprehensive systematic theoretical and methodological analysis of the outlined problem has been conducted, based on person-centered, competence-regulatory, and creative-performance approaches. The leading principles in the formation of the studied phenomenon were the synergistic, cultural, and dialogical principles. Through the study, analysis, and generalization of leading philosophical, psychological, and pedagogical theories and concepts on artistic communication and communicative activity of music art teachers, the dissertation provides the author’s interpretation of the core concept of the research and describes its structure, which consists of a series of interconnected components: motivational-orientational, cognitive-projective, and performance-predictive. The pedagogical factors for the formation of communicative skills in future music art teachers during orchestral ensemble classes have been scientifically substantiated: fostering national traditions; stimulating reflection in future music art teachers; and encouraging positive motivation in artistic-communicative activity. A methodology for the formation of communicative skills by future music art teachers during orchestral ensemble classes has been developed and experimentally tested. The methodology includes three stages: informative-oriented, operational-activity, and creative-resultative. As a result of implementing the developed experimental methodology for forming communicative skills in future music art teachers in orchestral ensemble classes, using appropriate forms, methods, and techniques, positive changes in the indicators for each criterion were established in the experimental group. This confirms the effectiveness of the proposed author’s methodology and its relevance for implementation in the process of music education for students of arts faculties in higher education institutions.