У статті на основі аналізу документальних свідчень та залучення спеціалізованої історичної літератури характеризується процес вестернізації московської держави у першій чверті ХVIII ст. Представлені базові вектори внутрішньої політики Петра І, спрямовані на формування засад тоталітарної системи державного управління у форматі синтезу моделі східного деспотизму та абсолютистської бюрократії. Насильство виступало головним знаряддям «реформ» Петра І, який сам був безпосереднім учасником терористичних акцій проти власного народу, як на державному так і побутовому рівні. Прописана демографічна ціна модернізації. Оцінюються наслідки діяльності інституту фіскалів. Московський цар виступає як автор системи державного лицемірства офіційно узаконеної брехні, подвійних стандартів, коли декларувалося одне, а робилося зовсім інше. Засвідчена перманентна мілітаризація, яка пронизувала і деформувала економічну, політичну та соціальну складову суспільства Московії. З’ясована суть реформи московської церковної організації в результаті якої церква перетворилася на державний департамент у справах віри, а по суті на нову спецслужбу із штатом власних агентів.
The article, based on the analysis of documentary evidence and the involvement of specialized historical literature, characterizes the process of Westernization of the Muscovite state in the first quarter of the 18th century. The basic vectors of Peter I's domestic policy are presented, aimed at forming the foundations of a totalitarian system of state administration in the format of a synthesis of the model of Eastern despotism and absolutist bureaucracy. Violence was the main tool of the "reforms" of Peter I, who himself was a direct participant in terrorist actions against his own people, both at the state and household levels. The demographic price of modernization is prescribed. The consequences of the activity of the institute of fiscals are assessed. The Moscow tsar acts as the author of a system of state hypocrisy, officially legalized lies, double standards, when one thing was declared and completely different was done. Permanent militarization is attested, which permeated and deformed the economic, political and social component of Muscovite society. The essence of the reform of the Moscow church organization is clarified, as a result of which the church turned into a state department for religious affairs, and in fact into a new special service with a staff of its own agents.
