У статті розглянуто аксіологічний аспект формування феномена суспільного ідеалу соціокультурного простору. Метою дослідження є продовження пошуку особливостей аксіосфери цього феномена для уточнення концептосфери суспільного ідеалу соціокультурного простору України першої чверті ХХІ століття. Проаналізовано цінності як предмет культурфілософської рефлексії та еволюцію підходів до вивчення цінностей. Зауважено на існуванні в українській мові як мові культурфілософії терміна «вартість» на позначення сфери значущості, яка є базовою щодо будь-яких можливих цінностей. Підкреслено, що переосмислення використання термінів «цінність» і «вартість» сприяє розвитку власне українського культурологічного «лексикону неперекладностей» (за Б. Кассен, К. Сіговим), а також дає змогу уточнити й збагатити смислову структуру багатовимірного феномена «суспільний ідеал», який ідентифікує оптику колективного менталітету й сутність процесів культурної взаємодії в суспільстві, тому понятійно-термінологічне використання категорії «вартість» має окремий світоглядний сенс. Виділено культурні функції суспільного ідеалу в аспекті аксіологічної проблематики та впливу на формування вищих якостей особистості з погляду вищих сенсів: моральних, духовних, етичних та інтелектуальних аспектів людини. Такими функціями є нормативна, інтегративна, мотиваційна, орієнтаційна, виховна, критична, регуляторна. Окремо наголошено на важливій ролі екзистенціалів людського буття, які впливають на духовне життя суспільства, світорозуміння й світопроєктування соціокультурної дійсності, можуть бути реконструйовані й об’єктивовані в колективному менталітеті шляхом інтерпретаційного осмислення та «подвійного кодування» через експериментальну естетичну діяльність, комунікацію високого рівня абстракції та алгоритму свідомого зв’язку людей. Зроблено висновок, що аксіосфера феномена суспільного ідеалу є ключовим фактором консолідації українського суспільства першої чверті XXI століття і світопроєктування його майбутнього в контексті спільних культурно-аксіологічних орієнтирів; що осмислення лексико-семантичних ресурсів категорій «цінність», «вартість», «смисл» у культур-філософському аспекті дає змогу глибше досліджувати природу феноменів буття людини й конституювання спільного простору людей. Методологією дослідження обрано культурологічний, аксіологічний, функціональний, парадигмальний підходи, метод феноменологічного аналізу та герменевтичної інтерпретації, метод аналізу теоретичних підходів до сутності понять вартості, цінності й смисли. Специфічний методологічний ракурс визначив практичне значення результатів дослідження, які дають обґрунтовані підстави продовжити пошук тенденцій формування аксіосфери феномена «суспільний ідеал» у трансформаціях архетипних образів української традиційної культури, що формує символічні концепти культурних взаємовідносин на засадах появи нових кодів взаємодії та світопроєктування національного соціокультурного простору.
The article deals with the axiological aspect of the formation of the phenomenon of the public ideal of socio-cultural space. The aim of the study is to continue the search for the features of the axiosphere of this phenomenon in order to clarify the conceptual framework of the public ideal of the socio-cultural space of Ukraine in the early 21st century. The article analyses values as a subject of cultural and philosophical reflection on the evolution of approaches to the study of values. The existence of the term ‘value’ in the Ukrainian language as a language of cultural philosophy is noted to denote the sphere of significance, which is basic to any possible values. It is emphasized that rethinking the use of the terms “value” and “cost” contributes to the development of the Ukrainian cultural “lexicon of untranslatability” (according to B. Cassin, K. Sigov), and also allows to clarify and enrich the semantic structure of the multidimensional phenomenon of “public ideal”, which identifies the optics of the collective mentality and the essence of the processes of cultural interaction in society, so the conceptual and terminological use of the category ‘cost’ has a separate worldview meaning. The author highlights the cultural functions of the public ideal in terms of axiological issues and influence on the formation of the highest qualities of a personality in terms of the highest meanings: moral, spiritual, ethical and intellectual aspects of a person. These functions are normative, integrative, motivational, orientational, educational, critical, and regulatory. The author emphasises the important role of the existentials of human existence, which influence the spiritual life of society, world understanding and world design of socio-cultural reality, and can be reconstructed and objectified in the collective mentality through interpretive comprehension and ‘double coding’ through experimental aesthetic activity, high-level communication and algorithms of conscious human communication. It is concluded that the axiosphere of the phenomenon of the public ideal is a key factor in the consolidation of Ukrainian society in the early part of the 21st century and the world design of its future in the context of common cultural and axiological guidelines; that the understanding of the lexical and semantic resources of the categories “value”, “cost”, “sense” in the cultural and philosophical aspect allows for a deeper study of the nature of the phenomena of human existence and the constitution of the common space of people. The methodology of the study is based on cultural, axiological, functional, paradigmatic approaches, the method of phenomenological analysis and hermeneutical interpretation, the method of analysing theoretical approaches to the essence of the concepts of cost, value and sense. The specific methodological perspective has determined the practical significance of the research results, which provide reasonable grounds to continue the search for trends in the formation of the axiosphere of the phenomenon of “public ideal” in the transformations of archetypal images of Ukrainian traditional culture, which forms the symbolic concepts of cultural relations on the basis of the emergence of new codes of interaction and world design of the national socio-cultural space.
