Філософське осмислення простору та досвіду в архітектурній практиці

Abstract

У статті відображено спробу філософсько осмислити простір та досвід в архітектурній практиці. Виявлено важливі аспекти, які допомагають архітекторам не лише створювати функціональні та естетичні будівлі, а й формувати певні філософські, культурні, психологічні контексти та соціальні практики. Мета дослідження – здійснити філософський аналіз взаємозв’язку між архітектурним простором та суб’єктивним досвідом людини, а також визначити принципи, які відображаються в архітектурі. Відповідно до заданої теми поставлено завдання: здійснити філософський аналіз архітектурного простору крізь призму «простір як досвід»; дослідити взаємозв’язок між простором та суб’єктивним досвідом людини; виявити різні архітектурні підходи до формування простору; обґрунтувати, як обмеження простору впливають на архітектурні рішення. З огляду на поставлені завдання, аналізуються приклади творчих підходів та адаптивних архітектурних рішень. Філософське осмислення простору й досвіду в архітектурній практиці є важливим аспектом, який створює нові перспективи для архітектурної практики, сприяючи виникненню більш чутливих, гуманних й адаптованих до потреб суспільства просторів. У висновках зазначено, що важливо враховувати культурні особливості та історичний контекст у творчому процесі, оскільки це може суттєво вплинути на сприйняття та використання простору. Архітектори мають ураховувати етичні аспекти своїх проєктів: стійкість, доступність і соціальну справедливість. У роботі акцентовано на тому, як обмеження в просторі сприяють пошуку нових форм, матеріалів та технологій, що можуть значно підвищити функціональність й естетику архітектурних об’єктів а також стимулювати до нових креативних підходів.

This article reflects an attempt to philosophize space and experience in architectural practice. The article identifies important aspects that help architects not only create functional and aesthetic buildings, but also shape certain philosophical, cultural, psychological contexts and social practices. The purpose of the study is a philosophical analysis of the relationship between architectural space and the subjective experience of a human, as well as the definition of principles, which are reflected in architecture. In accordance with the topic, the following tasks were set philosophical analysis of architectural space through the prism of “space as experience”; study of the relationship between space and subjective human experience; identification of different architectural approaches to space formation; justification of how space constraints affect architectural solutions. Based on the tasks set, examples of creative approaches and adaptive architectural solutions are analyzed. The philosophical understanding of space and experience in architectural practice is an important aspect that opens new perspectives for architectural practice, contributing to the creation of more sensitive, humane, and adapted to the needs of society spaces. The conclusions state that it is important to consider cultural peculiarities and historical context in the creative process, as this can significantly affect the perception and use of space. Architects should consider the ethical aspects of their projects: sustainability, accessibility, and social justice. The work focuses on how space constraints contribute to the search for new forms, materials and technologies that can significantly improve the functionality and aesthetics of architectural objects and stimulate new creative approaches.