Трансформація свідомості українців в умовах російсько-української війни являє собою надзвичайно актуальне та багатогранне явище, яке потребує глибокого філософського осмислення. Дослідження розкриває, як війна виступає чинником, що радикально змінює інтенціональні та когнітивно-афективні структури особистості та суспільства. Глибина цих змін виявляється в переформатуванні аксіологічних настанов, де національна ідентичність набуває архетипічного, майже сакрального значення. Мета статті – виявити, як російсько-українська війна впливає на еволюцію національної свідомості українців, розкриваючи механізми зміни глибинних когнітивних, емоційних та ідеологічних структур, що лежать в основі національного самоусвідомлення.
Методологічний підхід до дослідження є комплексним і міждисциплінарним, зокрема синергетичний і феноменологічний аналіз свідомісних процесів. Синергетична перспектива дозволяє виявити нелінійні динаміки, що виникають у колективній свідомості під впливом воєнного катаклізму, тоді як феноменологічний підхід досліджує глибинні елементи самосвідомості, які трансформуються під тиском екзистенційних викликів. Психоантропологічні та соціально-філософські методи аналізу дозволяють глибше зрозуміти зміни у психоемоційних настановах і ціннісних орієнтаціях українського суспільства.
Результати дослідження засвідчують, що під впливом війни українська свідомість зазнає значної трансформації, яка виявляється в радикальній реконфігурації базових аксіологічних і когнітивних конструкцій. Виявлено, що колективна свідомість адаптується до екстремальних умов шляхом інтерналізації нових етичних імперативів, які посилюють здатність суспільства до стійкості та солідарності.
Трансформація свідомості українського суспільства в умовах війни є еволюційним феноменом, що виходить за межі звичайних соціокультурних змін, торкаючись екзистенційних аспектів національного буття. Війна стає каталізатором для відродження та зміцнення національної ідентичності через активацію архетипічних моделей мислення та відчуттів, які лежать в основі колективної психології.
The transformation of Ukrainian consciousness amid the Russo-Ukrainian war represents a highly relevant and multifaceted phenomenon that demands profound philosophical understanding. This research reveals how the war serves as a force that radically alters the intentional, cognitive, and affective structures of both individuals and society. The depth of these changes is manifested in the reconfiguration of axiological values, with national identity assuming an archetypal, almost sacred significance. The purpose of this article is to explore how the Russo-Ukrainian war influences the evolution of Ukrainians’ national consciousness by uncovering the mechanisms underlying changes in the deep cognitive, emotional, and ideological structures fundamental to national self-awareness.
The methodological approach of this research is both comprehensive and interdisciplinary, incorporating synergetic and phenomenological analyses of conscious processes. The synergetic perspective allows for the identification of nonlinear dynamics emerging within the collective consciousness under the impact of wartime upheaval, while the phenomenological approach examines profound elements of self-awareness transformed under existential pressures. Psychoanthropological and socio-philosophical methods further enhance the understanding of shifts in the psycho-emotional attitudes and value orientations within Ukrainian society.
The findings indicate that, under the influence of war, Ukrainian consciousness undergoes significant transformation, evident in the radical reconfiguration of fundamental axiological and cognitive constructs. It is observed that the collective consciousness adapts to extreme conditions by internalizing new ethical imperatives that reinforce societal resilience and solidarity.
The transformation of consciousness within Ukrainian society during the war is an evolutionary phenomenon that transcends conventional sociocultural changes, touching upon the existential aspects of national existence. The war acts as a catalyst for the revival and strengthening of national identity through the activation of archetypal modes of thinking and feeling at the core of collective psychology.