У публікації здійснюється соціально-філософський аналіз феномену критичного мислення як стратегічного ресурсу у професійній діяльності людини полікультурного соціуму в умовах нових реалій постіндустріальної архітектоніки світового господарства. Зазначено, що повномасштабна війна незалежної Української держави проти російської федерації за свій суверенітет і територіальну цілісність посилює актуальність дослідження проблеми інтеграції кожної вільної країни до структурно-організованого механізму глобалізованого світу з метою довгострокового взаємовигідного партнерства та забезпечення стабільного соціально-економічного розвитку. Констатовано, що професійні компетенції кожної окремої людини створюють діяльнісний соціальний потенціал держави завдяки інтенсивному розвитку дослідницьких інституцій та навчально-освітнього процесу, що опосередковано посилює необхідність критичного осмислення їх доробку в конкретній галузі сучасного виробництва. Результатом проведеного дослідження є такі положення: 1) у межах полікультурного соціуму обсяг професійних знань набуває свою унікальну системність і когерентність, що обумовлює відносну самостійність закономірностей існування соціального розуму та колективної дієвості; 2) на фоні протиріч переходу до принципово нових засад соціально-економічної парадигми глобалізованого світу відбувається структурне ускладнення самого пізнавального процесу, коли сучасний фахівець засвоює не тільки методи компетентної оцінки економіко-господарських знань, їх гуманітарного характеру та смислового поля культури, а й починає враховувати потужний інформаційний фактор впливу на систему формування сучасних символів і знаків у політико-ідеологічному механізмі суспільних відносин;
3) зростаючи можливості робототехніки вимагають нової методологічної структури та принципів побудови навчальних освітніх програм для спеціалістів, які мають володіти основами критичного мислення, тому ключовою освітньою компетенцією фахівця майбутнього стає раціональне дослідно-практичне світорозуміння й навички управління новітніми технологічними механізмами предметно-матеріального перетворення дійсності. Доведено, що процес пізнавального привласнення знань й навичок критичного мислення сучасним фахівцем, по-перше, стимулює процес самоактуалізації природніх якостей особистості, по-друге, визначає основою інтелектуальної діяльності ідею відкритості соціального простору для новітніх інноваційних підходів з акцентом на дієвий результат; по-трете, сприяє розумінню соціокультурних надбань як прояву активності її суб’єктів, можливості існування різноманітних світоглядних настанов і ліберальних правил суспільної поведінки.
The publication carries out a socio-philosophical analysis of the phenomenon of critical thinking as a strategic resource of a person’s professional activity in a multicultural society under conditions of new realities of the post-industrial architecture of the world economy. It is noted that the full-scale war of the independent Ukrainian state against the Russian Federation for its sovereignty and territorial integrity increases the relevance of studying the problem of the integration of each free country into the structurally organized mechanism of the globalized world with the aim of long-term mutually beneficial partnership and ensuring stable socio-economic development. It was established that the professional competences of each individual create the active social potential of the state, thankfully to the intensive development of research institutions and the educational process, which indirectly increases the need for a critical understanding of their development in a specific field of modern production. The results of the conducted research are the following provisions: 1) within a multicultural society, the volume of professional knowledge acquires its unique systematicity and coherence, as well as determines the relative independence of the laws of existence of social mind and collective effectiveness; 2) against the background of contradictions of transition to fundamentally new foundations of socio-economic paradigm of the globalized world, there is a structural complication of the cognitive process itself, when a modern specialist learns not only the methods of competent assessment of economic and economic knowledge, their humanitarian nature and the semantic field of culture, but also begins to take into account powerful informational factor of influence on the system of formation of modern symbols and signs in the political-ideological mechanism of social relations; 3) growing possibilities of robotics require a new methodological structure and principles of building educational programs for specialists who must possess the basics of critical thinking, therefore, the key educational competence of a future specialist is rational experimental and practical understanding of the world and skills for managing the latest technological mechanisms of subject-material transformation of reality. It was proven that the process of cognitive appropriation of knowledge and critical thinking skills by a modern specialist, firstly, stimulates the situation of self-actualization of the natural qualities of an individual; secondly, defines the basis of intellectual activity as the idea of openness of social space for the latest innovative approaches with an emphasis on effective results; thirdly, it contributes to the understanding of socio-cultural heritage as a manifestation of activity of its subjects, the possibility of the existence of various worldview guidelines and liberal rules of social behaviour.
