У статті пропонується аналіз трьох частотних установок, наявних у працях дослідників та інсайдерів щодо розв’язання питання конфесійної ідентифікації Свідків Єгови. Ідеться про їх зарахування або до культів (нових релігійних рухів), або до християнства загалом, або до протестантизму. Попередньо уточнюється смисл понятійної конструкції «конфесійна ідентифікація» та подається стисла презентація Свідків Єгови. По мірі верифікації установок видатних представників кожної з трьох позицій щодо конфесійної належності Свідків Єгови розкривається зміст таких ключових термінів, як «культи», «секти», «нові релігійні рухи», «християнство», «протестантизм», «маргінальний протестантизм». У контексті аналізу сприйняття Свідків Єгови як християн з’ясовується питання їхньої самоідентифікації. Висвітлюється позиція Свідків Єгови, в основі якої лежать твердження про їхню виняткову належність до «справжніх християн» і, відповідно, неприйняття «християнського світу». Подаються доводи ортодоксів, які категорично відкидають тезу про унікальність християнства Свідків Єгови. Автором пропонуються аргументи на користь належності Свідків Єгови до маргінального протестантизму, які уможливлюються в перспективі розкривання генетичного, теологічного та інституційного чинників.
The article offers an analysis of three frequency settings present in the works of researchers and insiders regarding the solution to the issue of confessional identification of Jehovah’s Witnesses. We are talking about their attribution either to cults (new religious movements), or to Christianity in general, or to Protestantism. The meaning of the conceptual construct “confessional identification” is preliminary clarified and a condensed presentation of Jehovah’s Witnesses is offered. In the process of verifying the attitudes of prominent representatives of each of the positions regarding the confessional affiliation of Jehovah’s Witnesses, the meaning of such key concepts as “cults”, “sects”, “new religious movements”, “Christianity”, “Protestantism”, “marginal Protestantism” is revealed. In the context of analyzing the perception of Jehovah’s Witnesses as Christians, the question of their self-identification is resolved. The position of Jehovah’s Witnesses is highlighted, which is based on the assertion of their exclusive belonging to “true Christians” and, accordingly, rejection of the Christian world. The arguments of Christian orthodoxies are presented, who categorically reject the thesis about the uniqueness of Christianity of Jehovah’s Witnesses. The author offers arguments in favor of Jehovah’s Witnesses belonging to marginal Protestantism. Such arguments seem possible in the perspective of revealing genetic, theological and institutional factors.
