Проблематика дефініції релігії та релігійної свідомості залишається актуальною вже протягом десятиліть. Актуальність як мінімум зумовлена розмаїтістю наявних теоретичних перспектив щодо зазначеного феномену, відсутністю консенсусу щодо проблематики; як максимум – вагомістю ролі релігії у формуванні культурного пласту суспільства, зокрема – українського. Окрім цього, релігійна свідомість є, очевидно, невід’ємною складовою частиною релігії, проте її роль не завжди чітко окреслена, що потребує додаткового аналізу.
Зазначена хронологія, яка підлягає розгляду, є найбільш плідною на теоретичні здобутки, започаткувавши відразу декілька предметних перспектив: соціологічну та психологічну; окремо зазначені філософська й антропологічна перспективи. Кожна з них має свою характерну методологію й орієнтованість, що прямим чином формує розуміння релігії як феномену; це впливає на становлення наукової парадигми щодо подальших, більш предметних і практичних наукових пошуків, зокрема під час соціологічних і психологічних досліджень. Характерна відмінність, переваги та недоліки окреслених перспектив і є предметом розгляду у статті.
У статті розглянуто напрацювання М. Вебера, Е. Дюркгайма, В. Джеймса, Т. Флурнуа, З. Фройда та Р. Отто. Вибір окреслених дослідників зумовлений впливом їхніх теоретичних здобутків: насамперед через формування вже окреслених перспектив, а також популярність у навчальних посібниках і курсах на теренах українського релігієзнавства. Важливо наголосити, що на перетині здобутків дослідників зазначеного періоду була заснована антропологія релігії – більш новітня релігієзнавча галузь. Оскільки її засади все ще тісно залежать від інтерпретації здобутків класиків, їх аналіз сприяє глибшій розбудові антропології релігії в науковому просторі.
The problem of defining religion and religious consciousness has remained actual for decades. The topic is actual, at least, due to variety of existing theoretical perspectives of the mentioned phenomenon, lack of consensus of the problem; primarily, due to the importance of religion’s role in formation of cultural layer of society – Ukrainian in particular. In addition, religious consciousness is obviously an integral component of religion, but its role isn’t always clearly defined, so that requires additional analysis.
The mentioned chronology, that is considered here, is the richest in theoretical achievements, started several subject perspectives at once: sociological and psychological; also stated philosophical and anthropological perspectives. Each of them has its own specific methodology and orientation, which directly shapes the understanding of religion as a phenomenon; this, foremost, affects the formation of scientific paradigm regarding further, more subjective and practical scientific researches, especially during sociological and psychological researches. In conclusion, specific difference, advantages and disadvantages are of mentioned perspectives are the subject of the article.
In the article are examined the works of M. Weber, E. Durkheim, W. James, T. Flournoy, Z. Freud, and R. Otto. The choice of mentioned researchers is due to the influence of their theoretical achievements: first of all, due to the formation of already mentioned perspectives, lastly – their ideas are still popular in textbooks and courses in the field of Ukrainian religious studies. It is important to outline that the anthropology of religion – as a more modern field of religious studies – was founded on the intersection of the achievements of researchers of the considered period. Since its foundations still closely depend on the interpretation of the achievements of the classics, their analysis contributes to a deeper development of anthropology of religion in the scientific space.
