Принцеса Діана та Ролан Барт: семіотичний аналіз серіалу «Корона»

Abstract

Стаття розглядає специфіку сприйняття історичного серіалу «Корона» загалом та презентації образу принцеси Діани зокрема у четвертому сезоні крізь призму семіотичного аналізу. Дослідження базується на концепціях Ролана Барта, зокрема «фотографічного парадоксу» та трьох рівнів аналізу відеотворів: інформаційного, символічного та третього значення/«тупе значення»/«filmiс». Для визначення «filmiс» у статті здійснюється його порівняння з терміном «punctum», який визначає емоційне та персональне сприйняття фотографії у теорії Барта. У статті здійснено перенесення концепції «фотографічного парадоксу» на четвертий сезон серіалу «Корона», на основі чого була визначена сучасна візуальна стратегія створення автентичності в історичних драмах. Вказано, що вона призводить до етичного парадоксу, оскільки незалежно від попереджень глядачі починають сприймати художні історії як реальну дійсність. Особлива увага у статті приділяється тому, як образ принцеси Діани у четвертому сезоні серіалу «Корона» викликав співпереживання у глядачів. Визначено, що принцеса Діана була показана як романтична, беззахисна, наївна та сором’язлива особа, жертва королівської сім’ї. Цей образ створюється завдяки сюжету, але також аудіовізуальних технік, таких як: підбір костюмів, символіка кольору, підбір саундтрека, паралельний монтаж. Квінтесенція образу принцеси Діани представлена у «filmiс», скріншоті з другого епізоду серіалу, який поєднує початок королівського життя принцеси Діана з моментом її смерті в автомобільній катастрофі. Вказано, що саме створення образу на різних рівнях значення вплинуло на те, що він привернув значну увагу до серіалу та заново актуалізував інтерес до особи принцеси Діани та її історії, що викликало сильний суспільний резонанс та показало потенціал впливу, який можуть мати сучасні історичні серіали.

The article examines the specifics of the perception of the historical series The Crown in general and, in particular, the presentation of the image of Princess Diana in the fourth season through the prism of semiotic analysis. The study is based on the concepts of Roland Barthes, particularly the photographic paradox and the three levels of analysis of video works: informational, symbolic and third meaning/obtuse meaning/filmic. To define filmic, the article compares it with the term punctum, which defines the emotional and personal perception of photography in Barth’s theory. The article applies the concept of photographic paradox to the fourth season of the series The Crown, based on which a contemporary visual strategy for creating authenticity in historical dramas was determined. It is indicated that this leads to an ethical paradox because, regardless of warnings, the audience begins to perceive fictional stories as real reality. The article pays special attention to how the image of Princess Diana in the fourth season of the series The Crown evoked empathy in the audience. It was determined that Princess Diana was shown as a romantic, defenceless, naive and shy person, a victim of the royal family. This image is created through the plot but also audiovisual techniques: selection of costumes, colour symbolism, soundtrack selection, and parallel editing. The quintessence of Princess Diana’s image is presented in filmic, a screenshot from the second episode of the series, which combines the beginning of Princess Diana’s royal life with the moment of her death in a car accident. It is indicated that the creation of the image at different levels of meaning significantly influenced the audience’s attention to the series and renewed interest in Princess Diana and her story, which caused a strong public resonance and demonstrated the potential influence that contemporary historical drama series can have.