Свята й фестивалі в культурному житті Берегового та району (1964–1991 рр.)

Abstract

Статтю присвячено культурному життю міста Берегового й району в період застою та перебудови в СРСР. Автор аналізує основні напрями розвитку культури, діяльність культурних установ, вплив радянської ідеології та особливості збереження національної культури угорської меншини. У роботі висвітлюється проведення численних фестивалів, концертів та інших культурних заходів у Береговому та районі. Особлива увага приділяється дням села й міста, які віддзеркалювали політичні та культурні прагнення радянського суспільства. Ці заходи демонстрували успіхи колгоспів, зміцнювали радянську ідентичність та відданість комуністичним ідеалам. Автор детально описує діяльність Палацу культури, який став центром культурного життя міста. Тут проводилися виставки, концерти, театральні вистави. Особлива увага приділяється розвитку народного театру Берегового та його репертуару. Аналізується творчість місцевих художників, зокрема Анни Горват, чиї роботи були представлені на міжнародних виставках. Висвітлюється діяльність літературної студії та Угорського літературного клубу імені Дюли Іллейша. Автор відзначає, що попри ідеологічний тиск у місті зберігалися елементи національної культури угорської меншини. Проводилися літературні вечори, поетичні конкурси, відкривалися меморіальні дошки угорським діячам культури. Особлива увага приділяється періоду перебудови, коли стало можливим більш вільне вираження національної ідентичності. Описується діяльність Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ), яке сприяло відродженню історичного минулого та плеканню національних традицій. У висновках автор підкреслює, що громадські заходи й свята в радянський період слугували інструментом просування радянських політичних та ідеологічних цілей, але водночас сприяли збереженню елементів національної культури і зміцненню згуртованості громади. Дослідження демонструє складну взаємодію офіційної радянської культури та національних культурних традицій в умовах багатонаціонального міста.

The article examines the cultural life of Berehove during the periods of «Stagnation» and «Perestroika» in the USSR. The author analyses the main directions of cultural development, the activities of cultural institutions, the influence of Soviet ideology, and the peculiarities of preserving the national culture of the Hungarian minority. The paper highlights numerous festivals, concerts, and other cultural events in Berehove. Special attention is paid to village and city days, which reflected the political and cultural aspirations of Soviet society. These events demonstrated the successes of collective farms, strengthened Soviet identity, and promoted devotion to communist ideals. The author describes in detail the activities of the Palace of Culture, which became the centre of the city’s cultural life. Exhibitions, concerts, and theatrical performances were held here. Particular attention is paid to the development of Berehove’s people’s theatre and its repertoire. The article analyses the work of local artists, particularly Anna Horvat, whose works were presented at international exhibitions. The activities of the literary studio and the Gyula Illyés Hungarian Literary Club are highlighted. The author notes that despite ideological pressure, elements of the national culture of the Hungarian minority were preserved in the city. Literary evenings, poetry competitions were held, and memorial plaques to Hungarian cultural figures were unveiled. Special attention is paid to the period of «Perestroika», when a freer expression of national identity became possible. The activities of the Transcarpathian Hungarian Cultural Association (KMKSZ) are described, which contributed to the revival of historical past and cultivation of national traditions. In the conclusions, the author emphasizes that public events and holidays during the Soviet period served as a tool for promoting Soviet political and ideological goals, but at the same time contributed to the preservation of elements of national culture and strengthening community cohesion. The study demonstrates the complex interaction of official Soviet culture and national cultural traditions in a multinational city.