В статтi на основi узагальнення захiдноєвропейських соцiологiчних i полiтологiчних дослiджень, пропонується фiлософсько-освiтня рефлексiя тенденцiй трансформацiї академiчних спiльнот, на тлi яких проясняються ризики i потенцiйнi небезпеки реформування вищої освiти в Українi, здiйснюваних за зарубiжними зразками. Метою статтi є експлiкацiя ролi культури свободи для самореалiзацiї суб’єктностi академiчних спільнот у сучасних соцiально-полiтичних контекстах. Розкривається методологiчний потенцiал концептуалiзацiї культури свободи як простору, де вiдбувається дiяльнiсть академiчних спiльнот та створюються умови їхньої самореалiзацiї. Розширюються горизонти розумiння академiчної доброчесностi, яка, за умов її надмiрної формалiзацiї та регламентацiї, може стимулювати появу симулякрiв результатiв науково-педагогiчної i технiчної творчостi. Проаналiзовано деякi ризики i небезпеки бюрократизацiї та контролю за дiяльностями академiчних спiльнот, коли в їхнiх культурних фреймах зменшується простiр свободи Аналiзуються прояви академiчної несправедливостi через розподiл унiверситетiв на елiтнi та масовi, а також обґрунтовується необхiднiсть бiльш критичного розгляду функцiональних можливостей експертного оцiнювання в освiтi i науцi.
The article proposes a philosophical-educational reflection of some contemporary transformation tendencies of the academic communities on the generalized material of West European sociological researching, on the background of which could be seen more clear risks and dangerous of university education reforming in Ukraine after foreign models. The article aims to explicate the culture of freedom as an important factor for self-realization of the academic communities’ subjectivity in contemporary social-political contexts. The culture of freedom as a concept of great methodological potential is considering as a space for activities of academic communities using for their self-realization. The academic integrity is analyzing in expanded horizons with making an attempt to unveil some risks of their hyperbolized formalization and regulation which can provoke producing of simulacrums instead of educational and scientific achievements. The ambivalent consequences of extended bureaucracy and control over the professional activity of academic communities are analyzing in the case of limiting their liberty in its cultural frames. The problem of academic injustice is set which takes place by expert evaluating of «mass university».
