Актуальні виклики у законодавчому регулюванні державно-конфесійних відносин в Україні

Abstract

У статті досліджуються державно-конфесійні відносини в Україні від моменту здобуття незалежності до сьогодення, зокрема в контексті повномасштабного російського вторгнення 2022 р. Розглядається потреба України у створенні ефективної політичної моделі у сфері релігійних відносин, ураховуючи деструктивний характер радянської політики у цьому плані. В умовах війни з Росією проблема регулювання діяльності релігійних організацій стала ще більш актуальною, що вимагає розроблення партнерської моделі державно-конфесійних відносин для забезпечення прав і свобод громадян. Основна увага приділяється аналізу законодавчих ініціатив, спрямованих на обмеження впливу країни-агресора на релігійне середовище України. Зокрема, розглядаються проєкти законів №№ 7204, 7213, 8221 та 8371. Особлива увага приділяється проєкту закону № 8371, представленому 19 січня 2023 р., який передбачає комплексне вирішення проблеми шляхом заборони діяльності релігійних організацій, афілійованих із релігійними структурами у державі-агресорі. Законопроєкт передбачає проведення релігієзнавчих експертиз Державною службою з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) та можливість припинення діяльності таких організацій через судове рішення. Однак реалізація цього проєкту пов’язана з труднощами, зокрема можливою великою кількістю судових справ та необхідністю чіткого визначення механізмів виконання положень закону. У статті підкреслюється, що хоча законопроєкт № 8371 має значний потенціал для підвищення національної безпеки, необхідно врахувати попередні законодавчі ініціативи та їхні недоліки. Рекомендується вдосконалення механізмів реалізації закону та продовження боротьби з російським впливом у релігійному полі через інтенсифікацію заходів проти антиукраїнської діяльності окремих релігійних діячів та активну просвітницьку роботу. Це сприятиме зменшенню кількості релігійних громад, що підпадуть під дію закону, зосереджуючи зусилля на найбільш проблемних випадках.

The article investigates state-confessional relations in Ukraine from the moment of independence to the present, particularly in the context of the full-scale Russian invasion in 2022. It examines Ukraineʼs need to create an effective political model in the sphere of religious relations, considering the destructive nature of Soviet policies. In the context of the war with Russia, the problem of regulating the activities of religious organizations has become even more urgent, necessitating the development of a partnership model of state-confessional relations to ensure the rights and freedoms of citizens. The main focus is on analyzing legislative initiatives aimed at limiting the influence of the aggressor country on the religious environment of Ukraine. In particular, the draft laws No. 7204, 7213, 8221, and 8371 are considered. Special attention is paid to draft law No. 8371, presented on January 19, 2023, which proposes a comprehensive solution to the problem by prohibiting the activities of religious organizations affiliated with religious structures in aggressor state. The draft law provides for conducting religious studies examinations by the State Service of Ukraine for Ethnic Affairs and Freedom of Conscience and the possibility of terminating the activities of such organizations through a court decision. However, the implementation of this project is associated with difficulties, including the possible large number of court cases and the need for clear mechanisms for executing the law’s provisions. The article emphasizes that while draft law No. 8371 has significant potential to enhance national security, it is necessary to consider previous legislative initiatives and their shortcomings. It recommends improving the mechanisms for implementing the law and continuing the fight against Russian influence in the religious field through intensifying measures against anti-Ukrainian activities of individual religious figures and active educational work. This will reduce the number of religious communities subject to the law, focusing efforts on the most problematic cases.