Методичні особливості застосування STЕM-підходу у гуртках науково-технічного напряму

Abstract

Статтю присвячено дослідженню методичних особливостей застосування STЕM – підходу в гуртках науково-технічного напряму позашкільної освіти. В ході експериментального і теоретичного дослідження були використані наступні методи: теоретичні – аналіз, систематизація, узагальнення, які дозволяють опрацювати нормативні, наукові та навчально-методичні джерела, проаналізувати теоретичні засади та методичні особливості застосування STЕM-підходу в гуртках науково-технічного напряму та емпіричні – анкетування, спостереження, порівняння, експеримент, які дають змогу проаналізувати практику застосування STЕM-підходу в закладах освіти. Визначено готовність керівників науково-технічних гуртків до впровадження STЕM-проєктів в освітню діяльність. Встановлено, що в процесі освоєння гуртківцями дослідницьких умінь на спеціально організованих заняттях із використанням STЕM-підходу значно підвищується пізнавальний інтерес до дослідницької діяльності, з’являється стійка динаміка якості засвоєння знань учнів у закладах освіти. Метою статті автори визначили обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність організаційно-методичних рекомендацій щодо запровадження STЕM-підходу в гуртках науково-технічного напряму. Додамо, що в дослідженні застосовувалися теоретичні методи – аналіз, систематизація, узагальнення, які дозволяють опрацювати нормативні, наукові та навчально-методичні джерела, про- аналізувати теоретичні засади й методичні особливості застосування STЕM-підходу в гуртках науково-технічного напряму. Емпіричні методи – анкетування, спостереження, порівняння, експеримент, які дозволяють проаналізувати практику застосування STЕM-підходу у закладах освіти.

The article is devoted to the study of methodological features of applying the STEM approach in the circles of scientific and technical direction of After-school education. In the course of the experimental and theoretical research, the following methods were used: theoretical – analysis, systematisation, generalisation, which allow to work out regulatory, scientific and educational and methodological sources, to analyse the theoretical foundations and methodological features of the STEM approach in scientific and technical clubs and empirical – questionnaires, observation, comparison, experiment, which allow to analyse the practice of applying the STEM approach in educational institutions. The readiness of the heads of scientific and technical clubs to implement STEM projects in educational activities is determined. It has been found that in the process of mastering research skills by club members in specially organised classes using the STEM approach, cognitive interest in research activities significantly increases, and a stable dynamics of the quality of primary school knowledge acquisition appears. The purpose of the article is to substantiate and experimentally test the effectiveness of organisational and methodological recommendations for the implementation of the STEM approach in science and technology clubs. Research methods – the study used theoretical methods – analysis, systematisation, generalisation, which allow to work out regulatory, scientific and educational sources, analyse the theoretical foundations and methodological features of the STEM approach in science and technology circles. Empirical – questionnaire, observation, comparison, experiment, which allow to analyse the practice of applying the STEM approach in educational institutions.