У дослідженні запропоновано цілісну концепцію механізму гармонізації взаємодії людини і суспільства під впливом естетичного ідеалу. Суперечність між естетичним ідеалом особистості та естетичним ідеалом суспільства подано як геологічне явище - суперечність, що рухає соціальний світ в еволюційному напрямі на основі культивування принципів суміщення частини і цілого, гармонізації смислових полів особистості і соціуму і налагодження між ними сталого снергоінформаційного обміну. Відтворено його морфологію і функціональний потенціал. Обгрунтовано специфічні функції естетичного
ідеалу в процесі формування гармонійної особистості, як аттрактора, а в контурі саморегуляції - як Абсолюту. Мистецтво, як посій образу-смислів, визнано ефективним засобом падання музично-ритмічної пластичності тілесності людини, що є матрицею естетизації її діяльпості за принципами
гармонії та осучаснения під вимоги майбутнього стану суспільства.
The integral conception of mechanism of forming of harmonious personality under influence of aesthetic ideal of society is offered in this investigation.
Contradiction between the aesthetic ideal of personality and aesthetic ideal of society is given as the geological phenomenon - contradiction, that moves the social world in evolutional direction on the basis of cultivation of principles of part and the whole combination, harmonization of the semantic fields of personality and socium and establishing of permanent energy-informative exchange between them. Its morphology and functional potential is reproduced. The specific functions of aesthetic ideal in the process of forming of harmonious personality, as attractor, and in the contour of self-regulation - as absolute, are grounded. Art, as a transmitter of image-senses, is acknowledged as the effective mean of accordance of musicallyrhvthmic plasticity to human's corporealness which is a matrix of aesthetization of his activity according to principles of harmony and modernization according to the requirements of the future state of society.
