У статті проаналізовано практичні інструменти штучного інтелекту для підготовки бакалаврів з журналістики. Дані інструменти значно економлять ресурси і освітян, і редакцій під час збору інформації, опису та форматування, передбачення реакції аудиторії, публікації, поширення, аналітики охоплень та комунікації з аудиторією. Розглянуто європейські та українські політики та рекомендації щодо використання штучного інтелекту у Європі та Україні, тенденції щодо пришвидшення використання інструментів штучного інтелекту у галузях освіти і економіки; дослідження реакції медіа та медійної грамотності на генеративний ШІ та власне інструменти штучного інтелекту, які є у відкритому доступі та адаптовані до інтуїтивного використання людиною: без спеціального навчання. Використання інструментів ШІ може підвищити ефективність підготовки майбутніх журналістів, персоналізацію навчання та забезпечити резильєнтність викладачів для забезпечення розвитку унікальних здібностей студентів. Оптимізація ресурсів каталізується стрімким розвитком штучного інтелекту і, зокрема, підготовка бакалаврів з журналістики трансформується під нові можливості. Штучний інтелект генерує самі інструменти і перед освітянами і журналістами постають нові виклики щодо освоєння цифрового ресурсу для якісного виконання професійних завдань. За результатами проведеного дослідження систематизовано інструменти штучного інтелекту за генеративними процесами та описано їхній основний функціонал. Як викладачі, так і журналісти-практики можуть ознайомитися якими саме інструментами штучного інтелекту можна скористатися під час збору інформації, перевірки фактів, конверсії аудіо в текст, конверсією тексту в аудіо, генерації тексту, роботи з таблицями, генерації зображень, конвертації тексту у зображення, конвертації тексту у відео, генерації відео, передбаченні реакції аудиторії, поширенні інформації, оцінці медіа-бренду у соціальних мережах, комерційній роботі засобу масової комунікації, цілодобовій технічній підтримці користувачів засобу масової комунікації.
The article analyzes the practical tools of artificial intelligence for training bachelors in journalism. These tools significantly save the resources of both educators and editors during the collection of information, description and formatting, prediction of audience reaction, publication, distribution, analytics of reach and communication with the audience. European and Ukrainian policies and recommendations regarding the use of artificial intelligence in Europe and Ukraine, trends in accelerating the use of artificial intelligence tools in the fields of education and economy were considered; research on media and media literacy responses to generative AI and AI tools themselves that are publicly available and adapted for intuitive human use: no special training required. The use of AI tools can increase the effectiveness of training future journalists, personalize learning and ensure the resilience of teachers to ensure the development of students' unique abilities.
The optimization of resources is catalyzed by the rapid development of artificial intelligence and, in particular, the training of bachelors in journalism is transformed to new opportunities. Artificial intelligence generates the tools themselves, and educators and journalists face new challenges in mastering digital resources for quality performance of professional tasks. Based on the results of the research, artificial intelligence tools were systematized according to generative processes and their main functionality was described. Both teachers and practicing journalists can familiarize themselves with which artificial intelligence tools can be used during information gathering, fact checking, audio-to-text conversion, text-to-audio con-version, text generation, working with tables, image generation, text-to-image conversion, converting text into video, generating video, predicting audience reaction, disseminating information, evaluating a media brand in social networks, commercial work of a mass communication medium, round-the-clock technical support for users of a mass communication medium.
