Здоров’я як реалізація соціальної суб’єктності пацієнта

Abstract

Проаналізовані філософські та соціологічні аспекти формування суб’єктності пацієнта в різних моделях здоров’я. Проведений історико-філософський, філософсько-методологічний та соціологічний аналіз сучасних моделей здоров’я – біомедичної, біопсихосоціальної, психосоматичної, адаптивної, біоетичної, валеологічної та ін. з погляду міжособистісного простору, різних типів і форм відносин між пацієнтом та іншими соціальними суб’єктами. Показана актуалізація у 20-му столітті соціологічних вимірів медицини та соціальної суб’єктності пацієнта. Зроблений висновок, що розвиток соціальної суб’єктності пацієнта сприяє збагаченню його соціального та психофізичного досвіду, збільшенню його знань про природу хвороби та здоров’я. Здатність пацієнта актуалізувати свій зовнішній та внутрішній потенціал, активно будувати суспільні відносини та використовувати міжособистісні стосунки сприяє розв’язанню протирічь між соціальними та індивідуальними благами та формуванню єдиного медичного простору. З’ясовано, що впровадження в практику психосоматичної, адаптивної, біоетичної, валеологічної моделей здоров’я, моделі здоров’я як життєсвіту сприяє розширенню соціальної суб’єктності пацієнта та міжособистісного простору, структурованого етичними принципами автономії та гідності особистості, цілісності, благодіяння, уникнення шкоди, уразливості, справедливості, відповідальності, солідарності, толерантності та ін.

The philosophical and sociological aspects of patient subjectivity in different health models are analyzed. The historical-philosophical, philosophical-methodological and sociological analysis of modern health models: biomedical, biopsychosocial, psychosomatic, adaptive, bioethical, valeological, etc. is conducted from the point of view of interpersonal space, various types and forms of relationships between patient and other social subjects. It was demonstrated that sociological measurements of medicine and patient social subjectivity are updated in the 20th century. It was concluded that the development of patient social subjectivity contributes the enrichment of his social and psychophysical experience, the increasing his knowledge about the nature of illness and health. The patient's ability to actualize his external and internal potential, actively build social relations and use interpersonal relations contributes the resolution of contradictions between social and individual benefits and the formation of a single medical space. It was found that the introduction of psychosomatic, adaptive, bioethical, valeological health model, model of health as a life world into practice affects the expansion of patient social subjectivity and interpersonal space, structured by ethical principles of personal autonomy and dignity, integrity, beneficence, avoidance of harm, vulnerability, justice, responsibility, solidarity, tolerance, etc.