Становище і роль Російської православної церкви в житті радянського суспільства та її стосунки з компартійними органами у 1943 – 1945 роках

Abstract

У статті розглянуто становище та роль Російської православної церкви в житті радянського суспільства під час німецько-радянської війни в 1943 – 1945 роках. Також здійснена спроба охарактеризувати стосунки РПЦ з компартійними органами після початку так званого «нового курсу» сталінського уряду щодо Церкви. Трансформації церковної політики радянської влади висвітлено в контексті повороту Сталіна до ідеологеми «Вітчизняної війни» та впровадження імперської російської націоналістичної доктрини. Встановлено, що основною причиною змін у ставленні владної верхівки до Церкви виступало прагнення використати її авторитет та суспільний вплив для посилення контролю компартійних органів над населенням СРСР. Аналіз різних дослідницьких оцінок «нового курсу» партійно-державної політики стосовно Російської православної церкви показав, що РПЦ цілком вбудовувалась у систему радянського тоталітарного режиму та ставала ефективним інструментом в руках уряду для реалізації внутрішньополітичних завдань і розширення міжнародного впливу СРСР. Ключовою умовою легальної діяльності Російської православної церкви в Радянській державі стала повна лояльність та підтримка політики компартії її очільників та діячів.

The article examines the position and role of the Russian Orthodox Church in the life of Soviet society during the German-Soviet war in 1943 – 1945. An attempt was also made to characterize the relations of the Russian Orthodox Church with Communist Party bodies after the beginning of the so-called "new course" of the Stalinist government in relation to the Church. The transformations of the church policy of the Soviet government are highlighted in the context of Stalin's turn to the ideology of the "Patriotic War" and the introduction of the imperial Russian nationalist doctrine. It was established that the main reason for the changes in the attitude of the ruling elite towards the Church was the desire to use its authority and social influence to strengthen the control of the Communist Party authorities over the population of the USSR. The analysis of various research assessments of the “new course” of the party-state policy in relation to the Russian Orthodox Church showed that the Russian Orthodox Church was completely integrated into the system of the Soviet totalitarian regime and became an effective tool in the hands of the government for the implementation of domestic political tasks and the expansion of the international influence of the USSR. The key condition for the legal activity of the Russian Orthodox Church in the Soviet state was the complete loyalty and support of the Communist Party policy of its leaders and figures.