Особливості архетипних образів в українській традиційній культурі та їх трансформація у візуальному інтернет-контенті

Abstract

Мета статті – виявити особливості архетипних образів української традиційної культури та простежити тенденцію їх трансформації в сучасному візуальному інтернет-контенті. Методологія. Застосовано метод теоретичного дослідження, історико-культурний метод, семіотичний метод, феноменологічний метод, інтерпретативний метод та метод теоретичного узагальнення. Наукова новизна. Розглянуто архетипні образи української традиційної культури; на основі аналізу наукової літератури уточнено поняття «архетип», загальноприйняту класифікацію культурних архетипів та специфіку архетипічних образів традиційної культури українців; окреслено трансформаційні процеси, характерні для візуалізації прадавніх архетипних образів відповідно до тенденції їх актуалізації та репрезентації в сучасному інтернет-контенті. Висновки. Архетипні образи – символічні репрезентації, що формують та впорядковують змістовно-сенсову складову основних архетипів; конкретні вербальна та візуальні прояви, що адаптуються та трансформуються відповідно до культурного контексту. Однією зі стратегій ідентифікації архетипних образів є пошук повторюваних символічних моделей із глибоким культурним значенням у часі. Присутні в традиційній українській культурі, обрядовості, міфології, фольклорних та релігійних текстах вони відновлюються в сучасній культурі через культурні продукти, практики, художні твори. Їх актуалізація у візуальному контенті, представленому в мережі Інтернет сприяє ретрансляції значення архетипних образів широкому загалу та культурній ідентифікації українців. При цьому більшість архетипів традиційної української культури – архетип Матері (жінки-берегині, матері-господарки, матері-природи, Матері Землі), Землі, Неба та Сонця, Дому/Хати, Храму, Світла, Часу, Долі та ін. – деформується через глобальну перебудову сенсових реалій сучасного соціокультурного простору, зокрема порушуються характерні ним функції, посилюється хаотизація положення в герменевтичних колах та ін.

The purpose of the article is to reveal the features of archetypal images of Ukrainian traditional culture and trace the trend of their transformation in modern visual Internet content. Methodology. The method of theoretical research, historical and cultural method, semiotic method, phenomenological method, interpretive method and method of theoretical generalization are applied. Scientific novelty. Archetypal images of Ukrainian traditional culture are considered; based on the analysis of scientific literature, the concept of “archetype”, the generally accepted classification of cultural archetypes and the specificity of archetypal images of the traditional culture of Ukrainians were specified; transformative processes characteristic of the visualization of ancient archetypal images are outlined in accordance with the trend of their actualization and representation in modern Internet content. Conclusions. Archetypal images are symbolic representations that form and organize the semantic component of the main archetypes; specific verbal and visual manifestations that adapt and transform according to the cultural context. One strategy for identifying archetypal images is to look for recurring symbolic patterns with deep cultural significance over time. Present in traditional Ukrainian culture, rituals, mythology, folklore and religious texts, they are restored in modern culture through cultural products, practices, and works of art. Their actualization in visual content presented on the Internet contributes to relaying the meaning of archetypal images to the general public and cultural identification of Ukrainians. At the same time, most of the archetypes of traditional Ukrainian culture are the archetypes of the Mother (women-bereginas, housewives, mother-nature, Mother Earth), Earth, Sky and Sun, House/House, Temple, Light, Time, Fate, etc. – it is deformed due to the global restructuring of the meaningful realities of the modern socio-cultural space, in particular, its characteristic functions are violated, the chaos of the position in hermeneutic circles, etc., increases.