Реалізація принципу історичної достовірності в українському кінематографі XXI ст.

Abstract

Наукове дослідження присвячено розгляду контексту історичної достовірності в історичних фільмах українського кінематографу. Історична достовірність – це поняття, яке оцінює точність і правдивість історичних описів та інтерпретацій подій відповідно до реальних фактів, на основі надійних джерел, належної методології, з урахуванням історичного контексту та об’єктивності й підтвердженням даних за допомогою незалежних джерел. Проте в кінематографі, світовому та українському, при створенні так званих історичних фільмів цей принцип найчастіше поступається різноманітним аспектам, наприклад режисерському баченню. Історична достовірність може стосуватися таких елементів фільму, як декорації, а саме: зовнішнє та внутрішнє оформлення будівель тієї епохи, у якій розгортаються події фільму, костюми, обладунки, зброя, особливості мови, манери розмови персонажів тощо. Елементами цього можуть бути й окремі персонажі та події, які мали місце в реальності. У статті автором проаналізовано такі українські стрічки в історичному жанрі: «Мамай» (режисер Олесь Санін), «Хайтарма» (режисер Ахтем Сеітаблаєв), «Крути 1918» (режисер Олексій Шапарєв). На основі цього аналізу автор робить висновки про те, як історична достовірність у цих фільмах поєднується з баченням їх творців та як вона відображена в них взагалі, які елементи в цих стрічках впливають на якісне чи не дуже її відображення. На основі розгляду сюжетів цих фільмів та методів, якими творці досягали історичної достовірності, автор наголошує на важливості інтерпретації тих чи тих персонажів і подій, деталей їхніх характерів та поглядів, що впливає не тільки на історичну достовірність стрічки, а й на її ідеологічне забарвлення, що автор уважає важливим у контексті формування ідей патріотизму та національної ідентичності в стрічках на історичну тематику, які зображають ті чи ті важливі віхи української історії.

This scientific study is devoted to the consideration of the context of historical authenticity in historical films of Ukrainian cinematography. Historical reliability is a concept that assesses the accuracy and truthfulness of historical descriptions and interpretations of events according to real facts, based on reliable sources, proper methodology, taking into account historical context and objectivity, and confirming data with the help of independent sources. However, in world and Ukrainian cinematography, when creating so-called historical films, this principle is more often than not inferior to various aspects, such as the director’s vision. Historical authenticity can refer to such elements of the film as scenery – the exterior and interior decoration of buildings of the era in which the events of the film unfold, costumes, armor, weapons, language features, manners of conversation of the characters, etc. Elements of this can be individual characters and events that took place in reality. In this article, the author analyzed the following Ukrainian films in the historical genre: “Mamai” (director Oles Sanin), “Khaitarma” (director Akhtem Seitablaev), “Kruty 1918” (director Oleksiy Shaparev). Based on this analysis, the author draws conclusions about how historical authenticity in these films is combined with the vision of their creators and how it is reflected in them in general, what elements in these tapes affect the quality, or not so much, of its reflection. Based on the consideration of the plots of these films and the methods by which the creators achieved historical authenticity, the author emphasizes the importance of the interpretation of certain characters and events, the details of their characters and views, which affects not only the historical authenticity of the film, but also its ideological coloring. that the author considers important in the context of the formation of ideas of patriotism and national identity in films on historical topics, which depict certain important milestones in Ukrainian history.