У статті аналізується ідеологія військово-патріотичного виховання в українській філософії докозацького періоду на основі філософських творів Іларіона Київського, Яківа Мніха, Володимира Мономаха, Климента Смолятича, Кирила Туровського. Підкреслюється, що велика увага до питань підготовки захисників Вітчизни в історії української філософії та культури була зумовлена значущістю потреби у формуванні та реального процесу виховання військової сили, мудрості, освіченості українського люду – князів, їх ратників та простолюдинів. Відзначається, що у творі «Слово про закон і благодать» уперше в українській філософії докозацько-го періоду поєднано принципи християнства з ідеологією патріотичного виховання, а проблема підготовки захисника Вітчизни відображена на основі ідеї патріотизму, захисту інтересів Київської Русі, її політичної незалежності та церковної рівноправності. Аналізується «Повчання Володимира Мономаха», де оспівується ратний подвиг князя, відтворюється його багатий досвід захисника Вітчизни, що став вагомим внеском до патріотичного виховання сучасників і нащадків Мономаха. Мислителі усвідомлювали необхідність патріотичного виховання усіх верств суспільства – як вищих (князів, бояр, дружинників), так і нижчих (рядових воїнів). Саме їх згуртування мало забезпечити успішний захист Вітчизни.
The article analyzes the ideology of military-patriotic education in the Ukrainian philosophy of the pre-Cossack period based on the philosophical works of Hilarion of Kyiv, Yakiv Mnykh, Volodymyr Monomakh, Klyment Smolyatich, Kyril Turovsky. It is emphasized that great attention to the issues of training defenders of the Motherland in the history of Ukrainian philosophy and culture was due to the importance of the need for the formation and real process of education of military power, wisdom, education of the Ukrainian people – princes, their warriors and commoners. It is noted that in the work “The Word of Law and Grace” for the first time in the Ukrainian philosophy of the pre-Cossack period, the principles of Christianity were combined with the ideology of patriotic education, and the problem of training the defender of the Motherland is reflected on the basis of the idea of patriotism, protection of the interests of Kievan Rus, its political independence and church equality. The “Teachings of Volodymyr Monomakh” is analyzed, which glorifies the military exploits of the prince, reproduces his rich experience as a defender of the Motherland, which became a significant contribution to the patriotic education of Monomakh’s contemporaries and descendants. Thinkers were aware of the need for patriotic education of all layers of society – both higher (princes, boyars, soldiers) and lower (ordinary soldiers). It was their unity that was supposed to ensure the successful defense of the Motherland.
