У статті проводиться соціально-філософське дослідження актуальної моделі історичної дієвості людини в ціннісно-смисловому контексті соціальних потреб постсучасного світу. Констатовано, що суспільство звертається до розуміння онтологічних засад своєї діяльності, коли виникає необхідність у новітніх засобах активізації людських ресурсів заради збереження свого національного та історичного фундаменту існування в глобальній системі координат. З’ясовано, що механізм конструювання моделей актуальної соціально-історичної дієвості людини включає практику рефлексивної темпоральної модальності, яка долає межі лінійних уявлень про всесвітній історичний процес та враховує селекційну процедуру зсуву часових горизонтів. Окремо визначено, що феномен історичної дієвості є способом функціонування соціальної раціональності, яка реалізується завдяки формуванню суспільних інституцій та визнаної структури цінностей. Головним є те, що усвідомлення історичного моменту на основі аналізу ситуативної актуальності конкретних соціальних потреб суспільства надає можливість спрогнозувати розвиток подій у майбутньому. Показано, що практика дослідження пластичної взаємозалежності між соціальними структурами та горизонтами часу за умови актуалізації історичної дієвості людини комплексно розкриває світоглядні смисли та цінності суспільного життя на певній території, що забезпечує прогностичний характер майбутніх перспектив соціокультурних трансформаційних планетарного масштабу.
The article is a socio-philosophical study of current model of historical effectiveness of a man in the value-semantic context of social needs of the postmodern world. It is stated that society turns to understanding the ontological foundations of its activity when there is a need for the latest means of activating human resources for the sake of preserving its national and historical foundation of existence in the global coordinate system. It has been found that the mechanism of constructing models of actual socio-historical effectiveness of a man includes the practice of reflexive temporal modality, which overcomes the limits of linear ideas about the global historical process and takes into account the selection procedure of shifting time horizons. It is specifically determined that the phenomenon of historical effectiveness is a way of functioning of social rationality, which is realized due to the formation of social institutions and the recognized structure of values. The main thing is that the awareness of the historical moment based on the analysis of the situational relevance of specific social needs of society provides an opportunity to predict the development of events in the future. It is shown that the practice of researching the adaptable interdependence between social structures and time horizons, under the condition of actualizing the historical effectiveness of a man, comprehensively reveals worldview meanings and values of social life in a certain territory, which provides a prognostic character of future perspectives of socio-cultural transformations on a planetary scale.
