У статті досліджується діяльность Комітету Південно-Західного фронту в роки Першої світової війни. Установлено, що Комітет Південно-Західного фронту – українська допомогова установа Всеросійського союзу міст, який був заснований за розпорядженням Головного комітету від 16 січня 1915 року в місті Львові. У червні 1915 року у зв’язку з наступом австро-угорських військ Комітет Південно-Західного фронту переїхав у місто Київ, яке і стало його останнім місцезнаходженням. Офіційно Комітет Південно-Західного фронту розпочав свою діяльність восени 1915 року. Головою Комітету було призначено Федора Штейнгеля, якого згодом замінив Сер-гій Урусов. До Комітету також увійшли такі діячі: Андрій В’язлов, Микола Біляшівський, Дмитро Дорошенко, Андрій Ніковський, В. Уляницький, Федір Матушевський, Володимир Леонтович, Іван Красковський. Комітет Південно-Західного фронту мав дуже складну та часто змінювану структуру. Основні завдання діяльності Комітету були такі: медико-санітарне облслуговування армії Південно-Західного фронту, постачання її продовольством і фуражом, а також організація середнього та дрібного кустарного виробництва та переміщення біженців. Окрім цього, Комітет опікувався збором і обробкою шкіри, виробництвом мила та мав низку ремонтних, столярних і механічних майстерень, які ремонтували та виготовляли взуття, одяг, візки та медико-санітарне обладнання. Згідно із завданням військового командування Комітет організовував харчування більш ніж на 300 000 працівників, які були зайняті на окопних і дорожніх роботах на території Південно-Західного фронту, а також формував інженерно-будівничі дружини та виконував цілу низку інших звдань. Офіційно Комітет Південно-Західного фронту діяв до 1 березня 1918 року, коли була створена Комісія з ліквідації установ та майна Комітету Південно-Західного фронту. Ліквідаційна комісія керувалася принципом передачі майна Комітету земствам країни.
The article examines the activities of the Committee of the South-Western Front during the First World War. It has been established that the Committee of the South-Western Front is a Ukrainian auxiliary institution of the All-Russian Union of Cities, which was founded by order of the Main Committee on January 16, 1915 in the city of Lviv. In June 1915, in connection with the offensive of the Austro-Hungarian troops, the Committee of the South-Western Front moved to the city of Kyiv, which became its last location. Officially, the Committee of the South-Western Front began its activities in the fall of 1915. Fyodor Shteingel was appointed chairman of the committee, who was later replaced by Serhiy Urusov. The Committee also included the following figures: Andrii Vyazlov, Mykola Bilyashivskyi, Dmytro Doroshenko, Andrii Nikovskyi, V. Ulyanitskyi, Fedir Matushevskyi, Volodymyr Leontovych, Ivan Kraskovskyi. The Committee of the South-Western Front had a very complex and frequently changing structure. The main tasks of the Committee’s activities were: medical and sanitary regional service of the army of the South-Western Front, supplying them with food and fodder, as well as the organization of medium and small-scale artisanal production and the movement of refugees. In addition, the Committee was involved in the collection and processing of leather, the manufacture of soap, and had a number of repair, carpentry and mechanical workshops that repaired and manufactured shoes, clothing, carts and medical and sanitary services. According to the task of the military command, the Committee organized food for more than 300 000 workers who were engaged in trench and road works on the territory of the South-Western Front, and also formed engineering and construction teams and performed a number of other tasks. Officially, the Committee of the South-Western Front operated until March 1, 1918, when the “Commission for liquidation of institutions and property of the Committee of the South-Western Front” was created. The liquidation commission was guided by the principle of transferring property to the Committee of Zemstvos of the country.
