Рашизм: "нове/старе" обличчя агресора

Abstract

Аналізується злочинна природа російської влади, яка ініціювала та здійснює військові дії в Україні від 2014 року і до наших днів. Автор порівнює її з «фашистами» – основними злочинцями Другої світової війни, які ставили за мету оволодіння Європою та світом, чинили вбивства ні в чому неповинних людей, руйнували мирні міста та села, грабували культурні надбання народів, на територію яких входили. «Рашизм» – це «фашизм» хи глобалізації (інформаційної революції, соціальної турбулентності), наявності зброї масового знищення. Між ними багато спільного. Насильство, попрання гуманістичних пріоритетів, масові вбивства, руйнація міст та сіл тощо однаково притаманні цим злоякісним нашаруванням на живому тілі людської історії. У той же час, «рашизм» відрізняється від «фашизму», по-перше, мірою злоби, ненависті й підлості, з якою здійснюється їх агресія; по-друге, масивом відвертої брехні, яку вони викидають у духовний простір народів, на яких ця агресія спрямована; по-третє, «брязканням» зброєю масового знищення, якою вони погрожують світові; по-четверте, головною метою свого підлого вторгнення: якщо «фашизм» планував руйнацію держави, підкорення того чи іншого народу, обернення його в рабство, то «рашизм» ставить за мету їх цілковите знищення, виведення з історії та культури. Сформований генетично, «рашизм» є своєрідною омелою на тлі людської цивілізації. Як вселенське зло, він не має права на існування в людському середовищі, має бути ізольованим від людства, а з часом – розсіяним в історичному просторі й часі. Майбутня перемога України над «рашистами» стане найбільш вагомим внеском українців у збереження світової цивілізації.

The criminal nature of the Russian authorities, which initiated and carries out military actions in Ukraine from 2014 to the present day, is analyzed. The author compares it with the “fascists” - the main criminals of the Second World War, who aimed to conquer Europe and the world, committed murders of innocent people, destroyed peaceful cities and villages, and looted the cultural heritage of the peoples whose territory they entered. “Racism” is the “fascism” of the era of globalization (information revolution, social turbulence), the availability of weapons of mass destruction. They have a lot in common. Violence, the violation of humanistic priorities, mass murders, the destruction of cities and villages, etc., are equally inherent in these malignant layers on the living body of human history. At the same time, “racism” differs from “fascism”, firstly, in the degree of malice, hatred and meanness with which their aggression is carried out; secondly, by the array of outright lies that they throw into the spiritual space of the nations at which this aggression is directed; thirdly, by “rattling” the weapons of mass destruction with which they threaten the world; fourthly, the main goal of its vile invasion: if “fascism” planned the destruction of the state, the subjugation of this or that people, turning them into slavery, then “racism” aims at their complete destruction, removal from history and culture. Formed genetically, “racism” is a kind of mistletoe against the background of human civilization. As a universal evil, it has no right to exist in the human environment, it must be isolated from humanity, and eventually dispersed in historical space and time. Ukraine’s future victory over the “Racists” will be the most significant contribution of Ukrainians to the preservation of world civilization.