У статті загальними рисами окреслено сутність стандартів справедливості в модерній світ-системі. Показано, що ці стандарти з’явилися в європейській капіталістичній світ-економіці внаслідок Французької революції. Стандарти справедливості потрактовуються як ідеологічні смислові конструкції, що були інституціалізовані одночасно зі встановленням, по-перше, ідеології лібералізму як геокультури модерної світ-системи, а по-друге – моделі ліберальної держави. Стандарти справедливості розглядаються в контексті положень і методологічних орієнтирів теорії модерної світ-системи І. Валерстайна. Однак використано й деякі положення теорії громадянського суспільства Дж. Александера, що дало змогу дещо доповнити й конкретизувати зазначену проблематику. Наприклад, з використанням поняттєво-категоріального інструментарію Дж. Александера було виокремлено дискурсивні та інституційні стандарти справедливості. Розглянуто причини та особливості встановлення стандартів справедливості, а також роль, яку вони відіграли у забезпеченні розвитку модерної світ-системи. Зокрема, показано, що завдяки ним елітам країн ядра модерної світ-системи вдалося переспрямувати повстанську енергію нижчої страти з антисистемних революцій у річище боротьби за включення до ліберальної держави. Це дало можливість заспокоїти нижчу страту й убезпечити структури модерної світ-системи від суттєвих пошкоджень. Стандарти справедливості посприяли леґітимації соціального порядку модерної світ-системи. Повноцінна інтеґрація нижчої страти до новоутворених національних суспільств зміцнила соціальну солідарність, і це ще більше посилило держави ядра. Зазначено, що на сьогоднішній день в окремих країнах периферії та напівпериферії простежуються тенденції до перегляду стандартів справедливості та заміни їх альтернативними смисловими конструкціями.
In the article the essence of standards of justice in the modern world-system is outlined in a general way. It is shown that these standards emerged in the European capitalist world-economy in consequence of the French Revolution. Standards of justice are interpreted as ideological semantic constructions that have been institutionalized simultaneously with establishment, first, of the ideology of liberalism as the geoculture of the modern world-system and, second, – of model of liberal state. Standards of justice are considered within theoretical theses and methodological guiding lines of I. Wallerstein`s theory of the modern world-system. Nevertheless, some theoretical theses of J. Alexander`s civil society theory are also used to supplement and concretize considered in the article problems with some new arguments. For instance, Alexander`s conceptual toolkit helped to distinguish discursive and institutional standards of justice. Reasons and peculiarities of establishment of standards of justice are considered and role these standards played in the providing of development of the modern world-system is shown. In particular, it is elucidated that owing to these standards elites of the core countries of the modern world-system managed to redirect the rebellion energy of the lower strata from antisystemic revolutions to struggle for inclusion to liberal state. This helped to calm the lower strata down and to guard structures of the modern world-system against essential damages. Standards of justice contributed to legitimation of social order of the modern world-system. Full integration of the lower strata to newly created national societies reinforced social solidarity, and this strengthened the core states even more. It is shown that for today in particular countries of periphery and semi-periphery trends of revision of current standards of justice and their replacement by alternative semantic constructions become visible
