Історичний розвиток художньої творчості та її взаємозв’язок з духовним життям суспільства та особистості

Abstract

Творча діяльність завжди спрямована на створення нових матеріальних та духовних цінностей. Цінності, які створюються в процесі художньої творчості мають вічний характер. Художня творчість відображає свободу людського духу в його істині, красі. Це неповторна, унікальна діяльність, яка доповнює надбання минулого, привносить нове та збагачує загальну культуру людства. У художній творчості відбувається самовираження і самореалізація особистості, розкривається її духовний зміст. Художня творчість розширює світогляд, твори мистецтва сприяють пізнанню та освоєнню дійсності, формуванню естетичних цінностей, а цінності є необхідними для гармонійного розвитку особистості. Уперше розуміння творчості було закладено Платоном, у добу античності виникає концепція упорядкованого космосу, утверджується гармонія, краса, наслідування природи. Творчість у християнському богослов’і постає як ідея божественного творіння світу. Художня творчість привертає увагу філософів Відродження, Нового часу, до неї звертаються представники німецької класичної філософії та ірраціональних філософських напрямків. Теоретичне оформлення проблеми художньої творчості в естетичній науці припадає на кінець ХІХ початок ХХ століття. Сучасний філософський дискурс також цікавлять проблеми художньої творчості. Художня творчість є відображенням окремої обдарованої особистості, її цінностей, які передаються людині, транслюються наступним поколінням у вигляді художньо-образної мови мистецтва. Художня творчість збагачує духовний світ як окремої особистості так і духовну культуру людства.

Creative activity is always aimed at creating new material and spiritual values. Values that are created in the process of artistic creation are eternal. Artistic creativity reflects the freedom of the human spirit in its truth and beauty. This is a unique, unique activity that complements the heritage of the past, brings new things and enriches the general culture of mankind. In artistic creativity, self-expression and self-realization of the individual takes place, its spiritual meaning is revealed. Artistic creativity expands the worldview, works of art contribute to the knowledge and development of reality, the formation of aesthetic values, and values are necessary for the harmonious development of the personality. For the first time, the understanding of creativity was laid by Plato, in the days of antiquity, the concept of an ordered cosmos arose, harmony, beauty, and imitation of nature were established. Creativity in Christian theology appears as the idea of divine creation of the world. Artistic creativity attracts the attention of philosophers of the Renaissance and the New Age, representatives of German classical philosophy and irrational philosophical trends turn to it. The theoretical formulation of the problem of artistic creativity in aesthetic science dates back to the end of the 19th and the beginning of the 20th century. Modern philosophical discourse is also interested in the problems of artistic creativity. Artistic creativity is a reflection of an individual gifted personality, its values, which are transmitted to a person, are broadcast to the next generation in the form of artistic and figurative language of art. Artistic creativity enriches the spiritual world of both an individual and the spiritual culture of humanity.