Дисертація є цілісним дослідженням у галузі теорії та методики музичного навчання, в якому розглядаються проблеми формування вокально-виконавської компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва. У роботі пропоновано визначення вокально-виконавської компетентності, в якому поєднуються загально-наукові та специфічні підходи до визначення сутності даного поняття. У ключовій його дефініції увага акцентується на значущості комплексно-інноваційної ретрансляції змістів вокальних творів у публічно-виконавській діяльності, унікальної подачі фонаційно-вербалізованої інформації, що сприяє формуванню в особистості усвідомленого ставлення до специфіки, структури й функцій феномену – вокально-виконавської компетентності, її значущих системо-утворючих зв’язків між його компонентами, а також головних принципів творення та фахового вдосконалення. Вартує, що дана позиція дозволяє формувати в майбутніх учителів музичного мистецтва цілісне уявлення про закономірності та специфіку здійснення вокально-виконавської діяльності вчителем-виконавцем у школі. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше розкрито сутність та зміст феномена «вокально-виконавська компетентність майбутнього вчителя музичного мистецтва»; визначено компонентну структуру, критерії та показники сформованості вокально-виконавської компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва; розроблено принципи, педагогічні умови, методичну модель та поетапну методику формування вокально-виконавської компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва; подальшого розвитку набули положення аксіологічного, особистісно-зорієнтованого, творчо-проєктивного навчання студентів і механізм їх актуалізації; розширено теоретико-методичну основу фахового навчання студентів факультетів мистецтв педагогічних університетів.
Практичне значення дослідження визначається можливістю використання його матеріалів та висновків у процес фахового навчання студентів вищих мистецько-педагогічних та мистецьких закладів освіти. Окрім того, матеріали слугуватимуть допоміжним фактажем у розробці навчальних та методичних рекомендацій та посібниках. Теоретичні результати та висновки, дослідження можуть бути використані для оновлення курсів з методики музичного навчання, методики вокальної підготовки студентів педагогічних вищих закладів освіти Китаю та України.
The dissertation is a comprehensive study in the field of theory and methods of music education, which examines the problems of forming the vocal performance competence of future music teachers. The paper proposes a definition of vocal performance competence, which combines general scientific and specific approaches to defining the essence of this concept. In its key definition, attention is focused on the importance of the complex and innovative retransmission of the contents of vocal works in public performance activities, the unique presentation of phonational and verbalized information, which contributes to the formation of an individual's conscious attitude to the specifics, structure and functions of the phenomenon - vocal performance competence, its significant system-forming connections between its components, as well as the main principles of creation and professional improvement. It is worth considering that this position allows future teachers of musical art to form a holistic idea of the patterns and specifics of performing vocal performance activities by a teacher-performer at school. The scientific novelty of the study is that: for the first time, the essence and meaning of the phenomenon «vocal performance competence of the future music teacher» was revealed; the component structure, criteria and indicators of the formation of vocal and performance competence of future music teachers are determined; the principles, pedagogical conditions, methodical model and step-by-step method of formation of vocal and performance competence of future music teachers were developed; the provisions of axiological, personal-oriented, creative-projective training of students and the mechanism of their actualization have gained further development; the theoretical and methodological basis of professional training of students of arts faculties of pedagogical universities has been expanded.
The practical value of the research is determined by the possibility of using its materials and conclusions in the process of professional training of students of higher art and pedagogical and artistic educational institutions, in the development of educational and methodical recommendations and manuals. Theoretical results and conclusions, research can be used to update courses on the methodology of music education for students of pedagogical higher education institutions in China and Ukraine.
