У дисертації досліджено актуальну проблему формування художніх цінностей майбутніх учителів музичного мистецтва в контексті мистецько-просвітницької діяльності. Запропоновано новий підхід до її вирішення, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні, розробленні та експериментальній апробації педагогічних умов та методики формування зазначеної якості. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні методичних засад формування художніх цінностей майбутніх учителів музики шляхом залучення їх до мистецько-просвітницької діяльності та здійсненні їхньої апробації.
Показано, що для вчителя професійні цінності постають як особистісні цінності; відповідно для вчителя музики художні цінності як цінності духовні позиціоновано як найсуттєвіший складник професійних цінностей. Узагальнено процес формування художніх цінностей майбутніх учителів музики в мистецько-просвітницький діяльності представлено у вигляді структурно-функціональної моделі, яка містить концептуально-цільовий (мета, наукові підходи, педагогічні принципи, опис сутності і структурно-змістових компонентів досліджуваного феномену), діагностувальний (критерії відповідно до компонентів структури, показники, методи діагностування відповідно до критеріїв, рівні сформованості художньо-ціннісної сфери майбутніх учителів музики), методичний (групи методів і форм відповідно до впливу на компоненти структури художніх цінностей і реалізації педагогічних умов спрямовано на застосування мистецько-просвітницької діяльності як педагогічного механізму; етапність упровадження – підготовчий (мотивувально-ознайомлювальний, операціонально-впроваджувальний, самооцінювально-рефлексивний, коригувально-перспективний), результативний (очікуваний результат підвищення рівнів сформованості художньо-ціннісної сфери як результат набуття умінь і вмотивованого залучення до мистецько-просвітницької діяльності на основі художньої комунікації) блоки. Достовірність результатів дослідження перевірена за допомогою критерію Пірсона (χ2), чим підтверджено ефективність розроблених методичних засад.
The thesis deals with the topical issue of forming artistic values for future music teachers in the context of artistic and educational activities. A new approach to solve it is proposedin the theoretical justification, development, and experimental testing of pedagogical conditions and methods of forming the specified quality. The purpose of the research is to theoretically substantiate the methodological foundations of forming artistic values of future music teachers by involving them in artistic and educational activities and carrying out their approbation.
It is shown that professional values are personal valuesfor a teacher; accordingly, a music teacher’sartistic values as spiritual values are positioned as the most significant component of professional values. The theoretical and methodological principles of forming thefuture music teachers’artistic valuesin artistic and educational activities are summarized and presented as a structural-functional model, which contains a conceptual-targetunit (goal, scientific approaches, pedagogical principles, description of the essence and structural-content components of the studied phenomenon), a diagnosticunit (criteria according to the components of the structure, indicators, methods of diagnosis according to the criteria, the levels of forming the artistic and value sphere of future music teachers), a methodicalunit (sets of methods and forms according to the influence on the components of the structure of artistic values and implementing the pedagogical conditions aimed at applying artistic and educational activity as a methodological tool; the stages of implementation are preparatory (motivational-introduction, operational-implementation, self-evaluation and reflexive, corrective-perspective), an effective unit (the expected result of increasing the levels of forming the artistic and value sphere as a result of acquiring skills and motivated involvement in artistic and educational activities based on artistic communication). The reliability of the research results was confirmed using the Pearson test (χ2) that proved the effectiveness of the developed methodological principles.
