Дисертаційна робота присвячена проблемі формування наукового світогляду в університетах Наддніпрянської України ХІХ – 20-х років ХХ століття. У роботі проаналізовано поступальність становлення та розвитку академічних традицій формування наукового світогляду студентів Наддніпрянщини під перехресним впливом як внутрішніх та зовнішніх детермінант; уточнено зміст ключових категорій дослідження «формування», «наука», «світогляд», «науковий світогляд»; запропоновано авторську теоретичну модель формування наукового світогляду студента під впливом дискурсивного навчання в умовах полізадачності.
Феномен науковий світогляд розуміється нами як цілісний погляд на світ що сформований на основі осягнення суб'єктом пізнання теоретичних та практичних аспектів соціокультурного досвіду. Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що: введено до наукового обігу авторське визначення «науковий світогляд»; процитовано невідомі факти з рукописних та архівних фондів, що актуалізували системну репродукцію досліджуваного у розрізі історичних періодів; запропоновано періодизацію факторологічного впливу на умови формування наукового світогляду студентів в університетах Наддніпрянської України (ХІХ – 20-ті роки ХХ століття); розроблено теоретичну модель формування наукового світогляду студента під впливом дискурсивного навчання в умовах полізадачності; уточнено семантично-дефінітивні особливості термінів «формування», «наука», «світогляд», «науковий світогляд»; узагальнено наукову спадщину та діяльнісні почини знакових для нашого дослідження представників Наддніпрянських університетів – Д. Багалія, Й. Блазіуса, В. Бузескула, В. Вернадського, Г. Де-Метца, К. Кесслера, В. Кирпичова, К.-Д. фон Роммеля, Л. Струве, А. Синявського; подальшого розвитку набуло відрефлексування характерних особливостей історико-педагогічних реалій, продукуючих активізацію формування наукового світогляду студентів в університетських умовах різних регіонів. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розкритті маловідомих та невідомих історичних фактів, які збагачують історико-педагогічну скарбницю новими знаннями та слугують предметною канвою для подальших наукових розвідок. Отримані дослідницьким шляхом узагальнення можна залучати до: змісту тематичних підручників та посібників, розкриваючих особливості історико-педагогічного поступу; викладання педагогіко-центрованих освітніх компонентів навчального плану у закладах освіти та в процесі підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних кадрів.
The dissertation is devoted to the problem of the formation of a scientific worldview in the universities of Dnieper Ukraine in the 19th - 20th years of the 20th century. The paper analyzes the progressiveness of the formation and development of academic traditions of forming the scientific worldview of students of the Dnieper region under the cross-influence of internal and external determinants; clarifies the content of the key research categories «formation», «science», «worldview», «scientific worldview»; proposes the author's theoretical model of the formation of a student's scientific worldview under the influence of discursive learning in conditions of multitasking. We understand the phenomenon of scientific outlook as a holistic view of the world that is formed on the basis of the subject's understanding of the theoretical and practical aspects of socio-cultural experience.
The scientific novelty of the research results is that: the author's definition of «scientific worldview» was introduced into scientific circulation; unknown facts from manuscript and archival funds were cited, which actualized the systematic reproduction of the research subject in terms of historical periods; the periodization of the factorological influence on the conditions of formation of the scientific worldview of students in the universities of Dnieper Ukraine (19th - 20s of the 20th century) was proposed; a theoretical model of the formation of a student's scientific worldview under the influence of discursive learning in conditions of multitasking was developed; the semantic and definitive features of the terms "formation", "science", "worldview", "scientific worldview" were specified; the scientific heritage and activities of representatives of the Dnieper universities, which are significant for our research - D. Bahalii, J. Blasius, V. Buzeskul, V. Vernadsky, H. De-Metz, K. Kessler, V. Kirpichov, C.-D. von Rommel, L. von Struve, A. Syniavskyi were summarized; further development took place by reflecting on the characteristic features of historical and pedagogical realities, producing the activation of the formation of the scientific worldview of students in the university conditions of various regions. The practical significance of the obtained research results lies in the disclosure of little-known and unknown historical facts that enrich the historical-pedagogical treasury with new knowledge and serve as a subject canvas for further scientific investigations. The generalizations obtained through research can be involved in: content of thematic textbooks and manuals revealing the peculiarities of historical and pedagogical progress; teaching pedagogically-centered educational components of the curriculum in educational institutions and in the process of improving the qualifications of pedagogical and scientific-pedagogical personnel.
