Створення Музикознавчої комiсiї Наукового товариства iм. Шевченка як завершення етапу становлення української музикологiї

Abstract

Обґрунтована актуальнiсть вивчення дiяльностi Музикознавчої комiсiї Наукового товариства iм. Шевченка перiоду її становлення в контекстi розвитку української музикологiї. Зауважено, що попереднiй досвiд репрезентацiї цiлiсного i багатовимiрного образу НТШ, зокрема його Музикознавчої комiсiї як першого українського науково-музичного осередку академiчного спрямування, не передбачав дослiдження якостi набуткiв її членiв на тлi еволюцiї загальних знань про музику. Тепер здiйснено аналiз планiв i завдань, що постали перед українськими музикознавцями у серединi 1930-х рокiв. Вивчено досягнення членiв Комiсiї — представникiв захiдноєвропейських музикознавчих шкiл — у перiод їхньої спiвпрацi. Звернуто увагу на напрями наукової творчостi кожного вченого, обранi методи дослiджень об’єкта уваги, типи опублiкованих ними праць. Як особливий (доти iгнорований) iнтерес дослiдникiв видiлено українську церковну музику. Пiдкреслено вибiр НТШiвцями європейського шляху розвитку своєї галузi на основi аналiтичного осмислення сутностi музики на противагу запроваджуваному на пiдросiйськiй Українi «радянському музикознавству» (з характерним для нього критичним оцiнюванням готових творiв на догоду панiвнiй iдеологiї). Зазначається, що у виборi назви осередку вирiшальну роль зiграло розумiння необхiдностi в умовах бездержавностi заявляти про українську культуру зi своєю iсторiєю, самобутнiми рисами, що викристалiзовувалися у зв’язках iз захiдноєвропейським мистецтвом. Звiдси спецiальний iнтерес до стилiстики української музичної творчостi, музичної естетики. За короткий (майже трирiчний) час своєї дiяльностi члени Музикознавчої комiсiї НТШ переконливо довели, що українська наука про музику як окрема галузь до кiнця 1940-х рокiв повнiстю сформувалася i заклала потужний потенцiал для свого майбутнього розвитку. Дослiджувана корифеями тематика продовжує свiй розвiй i збагачується, а чимало цiкавих iдей i сьогоднi гiднi вивчення.

The relevance of studying the activities of the Musicological Commission of the Shevchenko Scientific Society during its formation in the context of the formation of Ukrainian musicology is substantiated. It is noted that the previous experience of representing a holistic and multidimensional image of the National Academy of Music, in particular its Musicological Commission as the first Ukrainian scientific and musical center of an academic direction, did not involve researching the level of achievements of its members against the background of the development of general knowledge about music. An analysis of the plans and tasks faced by Ukrainian musicologists in the mid-1930s has now been carried out. The achievements of the members of the Commission, representatives of Western European schools of musicology, for the period of their colaboration were studied. Attention is paid to the directions of scientific creativity of each scientist, the chosen methods of research, the types of works published by them. Ukrainian church music is highlighted as a special (so far ignored) interest of researchers. The choice of the Commission’s members for the European path of development of their field based on analitic understanding of the essence of music as opposed to the «soviet musicology» introduced in the sub-Russian Ukraine (with its characteristic critical evaluation of finished works in favor of the ruling ideology), is emphasized. It is noted that in choosing the name of the Musical Commission, a decisive role was played by the understanding of the need to declare Ukrainian culture in the conditions of statelessness with its history, original features that crystallized in connection with Western European art. Hence the special interest in the stylistics of Ukrainian musical creativity, musical aesthetics. During the short (only three-years) period of their activity, the members of the Musicological Commission convincingly proved that the Ukrainian science about music as a separate field had fully formed by the end of the 1940s and laid a powerful potential for its future development. The subject studied by luminaries continues its development and is enriched, and many interesting ideas are still worthy of future study.