Стаття присвячена революційному явищу сучасного світу – штучному інтелекту в освітянській сфері. У дослідженні здійснено теоретичний аналіз можливих напрямків прогресивного розвитку освіти з використанням штучного інтелекту, зокрема орієнтуючись на забезпечення процесів удосконалення та нарощення військового потенціалу країни. Такий підхід надзвичайно актуальний, оскільки в нашій державі триває повномасштабна війна, в якій активно використовується ШІ. Для цього проаналізовано: 1) передовий науковий та практичний досвід щодо визначення та обґрунтування поняття «штучний інтелект»; 2) аналіз концептуальних засад саме в українському суспільстві; 3) опрацьовано можливу Стратегію розвитку штучного інтелекту в Україні; 4) узагальнено аспекти використання ШІ у військових технологіях та відповідно, які освітні пріоритети мають відповідати військовим системам і операціям; 5) визначено освітні моделі формування належного кадрового потенціалу для військової сфери, а саме: відкритий реєстр актуальних фундаментальних та прикладних проблем і завдань; пріоритетне впровадження моделі дуальної магістратури та аспірантури в сфері ШІ; стартапова інфраструктура; міждисциплінарний підхід; заохочення діяльності науковців.
Значну увагу приділено визначенню широких практичних можливостей використання штучного інтелекту у військових цілях, однак військові системи зі штучним інтелектом також піднімають деякі інші фундаментальні, соціальні і геополітичні проблеми, для осмислення яких обов’язково потрібна співпраця людського розуму з ШІ. Автори акцентують, що для ефективного освоєння штучного інтелекту необхідні фундаментальні і прикладні дослідження, системна, конвергентна, колабораційна участь наукових, правових, інноваційних інститутів, цілеспрямована діяльність держави і бізнесу для визначення всіх потенцій ШІ як безпрецендентної можливості досягнення технологічних переваг.
The article is devoted to the revolutionary phenomenon of the modern world – artificial intelligence in the sphere of education. The study provides a theoretical analysis of possible directions for the progressive development of education using artificial intelligence, with a special focus on ensuring the processes of improving and building the country’s military potential. This approach is extremely relevant as our country is engaged in a full-scale war in which AI is actively used. To this end, the author analyses: 1) advanced scientific and practical experience in defining and substantiating the concept of «artificial intelligence»; 2) analysis of the conceptual foundations in Ukrainian society; 3) a possible strategy for the development of artificial intelligence in Ukraine; 4) generalized aspects of the use of AI in military technologies and, accordingly, what educational priorities should correspond to military systems and operations; 5) educational models for the formation of appropriate human resources for the military sphere, namely: an open register of current basic and applied problems and tasks; priority implementation of the dual masters and postgraduate studies in AI; start-up infrastructure; interdisciplinary approach; promotion of research activities. Much attention is paid to identifying the broad practical possibilities of using artificial intelligence for military purposes, but military systems with artificial intelligence also raise some other fundamental, social and geopolitical issues that require the cooperation of human intelligence with AI to understand. The authors emphasize that the effective development of artificial intelligence requires basic and applied research, systematic, convergent, and cooperative participation of scientific, legal, and innovative institutions, as well as targeted activities of the state and business, in order to determine all the potentials of AI as an unprecedented opportunity to achieve technological advantages.
