Співвідношення концепції шлюбу та любові у працях філософів у період від середньовіччя до модернізму

Abstract

У статті розглянуто питання присутності любові у шлюбі та навпаки шлюб, котрий присутній у любові, з погляду відомих філософів різного часу, важливість присутності одного в іншому та навпаки нівелювання одного з двох. Виокремлено та розглянуто можливості шлюбу без любові та його переваги, любові без шлюбу (плюси та мінуси) та шлюб з любов’ю та наслідки цих варіацій. Основними джерелами нашого дослідження були праці таких філософів, як Аврелій Августин, Мішель Екем де Монтень, Ральф Вольдо Емерсон, Фрідріх Енгельс, Френсіс Бекон, Дітріх Бонхоффер, Фрідріх Шлегель, Ніколя де Шемфор, Жан де Лабруйєр, Георг Вільям Фрідріх Гегель тощо. Також показано різницю між часовими періодами у погляді на два поняття. У часи Середньовіччя, коли основний тон у сімейних стосунках задавала церква, погляд на любов і шлюб був орієнтований на доктринальний аспект, де любов витіснялася очікуваннями від шлюбу та його корисністю для суспільства. У подальшому з виходом з темного середньовіччя відбулась і трансформація бачення шлюбу та любові у суспільстві. З появою лицарської любові та романтизму шлюб відходить на другий план, а любов підіймається на новий рівень важливості. З підходом до Модернізму зустрічаються комбінації поглядів. Розглядається корись від шлюбу як соціального складника, невідокремленого від почуття любові. Погляди дослідників можна поділити на три категорії. Перша категорія надає перевагу любові, яка не зв’язана обов’язками шлюбу, інша окреслює позитивний вплив шлюбу без прив’язаності до любові, котрий виявляється як в діловому (матеріальному) аспекті, так і в соціальному. Третя категорія описує обидва аспекти, коли любов присутня у шлюбі, а шлюб призначений для любові.

The article examines the issues of the presence of love in marriage and vice versa, marriage present in love from the point of view of famous philosophers of different times, the importance of the presence of one in the other and, conversely, the leveling of one of the two. The possibilities of marriage without love, and its advantages, love without marriage – pluses and minuses and marriage with love and the consequences of these variations are highlighted and considered. The main sources were the works of such philosophers as Aurelius Augustine, Michel Eyquem de Montaigne, Ralph Waldo Emerson, Friedrich Engels, Francis Bacon, Dietrich Bonhoeffer, Friedrich Schlegel, Nicolas de Chemfort, Jean de Labruyère, Georg William Friedrich. For the most part, researchers can be divided into the three categories that have been mentioned. During the Middle Ages, when the fundamental tone in family relationships was set by the church, the view of love, marriage was focused on the doctrinal aspect, where the place of love was not given much importance, but rather the expectations of marriage and its usefulness for society. Subsequently, with the emergence from the dark Middle Ages, there was a transformation in the vision of marriage and love in society. With the advent of chivalric love and romanticism, marriage fades into the background, and love rises to a new level of importance. With the approach to modernism there are compositions of views. Self-interest from marriage is considered as a social component, but not separate from the feeling of love. The first category prefers love that is not tied to the responsibilities of marriage, the other outlines the positive impact of marriage, without attachment to love, manifested both in the business-material aspect and in the socially building one. And the third category prefers one and the other aspect, when love is present in marriage and marriage is meant for love.