Невідповідність праксеологічного втілення явищ і процесів їх теоретико-концептуальним прототипам є одним із найбільш гострих проблемних викликів суспільних дисциплін упродовж багатьох століть. В основі таких проблемних наслідків знаходяться декілька причин. По-перше, як правило, йдеться про системні об’єкти, що складаються з елементів, функціональні можливості й значення яких під впливом принципів історизму і розвитку можуть зазнавати істотних змін. По-друге, в суспільній сфері явища і події розгортаються під впливом не лише певної внутрішньої логіки, а й зовнішніх впливів – зокрема суб’єктного та контекстуального. Якщо суб’єктний вплив відображає прагнення соціальних суб’єктів досягати під егідою суспільних явищ і процесів власної (індивідуальної, корпоративної, партійної тощо) мети, то контекстуальний вплив обумовлений ідейною, аксіологічною, соціокультурною і т. п. навантаженістю будь-якого конкретно-історичного status quo.
На адресу практичних реалій вітчизняного освітнього середовища сучасного ґатунку існує чимало аргументованої критики і нарікань. З-поміж багатьох причин, які обумовлюють незадовільний стан речей, більшість дослідників визнають вирішальний вплив, який здійснює недотримання принципів і норм демократії – зокрема й насамперед процедур деліберативної демократії під час прийняття політико-управлінських рішень в освітній сфері. Саме така причина робить можливим низьку кваліфікацію і некомпетентність управлінців, їх безвідповідальність, волюнтаризм і зловживання посадовими можливостями. А відсутність своєчасних і адекватних санкцій за такі функціональні вади лише поглиблює загальний негативізм, призводить до його своєрідного культивування. Очевидно, не варто розлого пояснювати, що така негативна тенденція здійснює деморалізуючий вплив на суспільну свідомість і дискредитує ті суспільні процеси й соціальні інститути, які покликані виконувати функцію основних драйверів суспільного поступу.
The inconsistency of the praxeological embodiment of phenomena and processes with their theoretical
and conceptual prototypes is one of the most acute problematic challenges of social disciplines for many centuries. There are several reasons behind such problematic consequences. First, as a rule, we are talking about system objects consisting of elements, the functionality and meaning of which can undergo significant changes under the influence of the principles of historicism and development. Secondly, in the social sphere, phenomena and events unfold and contextual. If subject influence reflects the desire of social subjects to achieve their own (individual, corporate, party, etc.) goal under the aegis of social phenomena and processes, then contextual influence is due to the ideological, axiological, sociocultural, etc. load of any specific historical status quo.
There is a lot of well-argued criticism and complaints about the practical realities of the modern domestic
educational environment. Among the many reasons that determine the unsatisfactory state of affairs, most researchers recognize the devastating impact of non-compliance with the principles and norms of democracy – in particular, first of all, the procedures of deliberative democracy when making political-management decisions in the educational sphere. It is this reason that makes possible the low qualification and incompetence of managers, their irresponsibility,voluntarism and abuse of official opportunities. And the lack of timely and
adequate sanctions for such functional defects only deepens general negativism, leads to its peculiar cultivation. Obviously, it is not necessary to explain that such a negative trend has a demoralizing effect on the public consciousness and discredits those social processes and social institutions that are called to perform the function of the main drivers of social progress.
